Главная » Як зробити » Склад бетону для монолітного перекриття

Склад бетону для монолітного перекриття

Технологічна карта на влаштування монолітного перекриття

Курсовая на тему Технологічна карта на влаштування монолітного перекриття

1.1. Характеристика конструктивних елементів та їх частин

Технологічна карта виконується для влаштування перекриття із профнастилу по металевим балкам за наступними параметрами:

- довжина – 30,78 м;

- ширина – 12,380 м;

- кількість поверхів – 2;

- висота поверху – 3,0 … 3,3 м;

- товщина зовнішніх стін – 0,38 … 0,51;

- товщина внутрішніх стін – 0,12 …0.38 м.

1.2 . Склад основних видів робіт

При влаштуванні монолітного перекриття за допомогою листів профнастилу та зовнішньої опалубки виконуються такі основні види робіт:

- монтаж металевих ригелів;

- приварювання вертикальних стержнів- анкерів;

- монтаж листів профнастилу на стержні;

- установка арматури (каркасів і сіток);

- догляд за бетоном;

- демонтаж зовнішньої опалубки по периметру будівлі.

1.3. Характеристика умов

Роботи по влаштуванню монолітного перекриття плануються виконати навесні.

Клімат області помірно – континентальний. Він формується в основному під впливом Атлантичного океану (значна кількість опадів, швидка зміна погоди тощо), а також континентальних повітряних мас. Зима відносно тепла, з частими відлигами, літо тепле, але не жарке, іноді прохолодне з великою кількістю хмарних і дощових днів. Пересічна температура січня близько- - 6,6º ; у липні - +18,7º. Тривалість без морозного періоду 260 – 270 днів . Максимальна кількість опадів випадає протягом травня – вересня. Сніговий покрив нестійкий, встановлюється у грудні, сходить у березні.

Запроектована кількість змін – 2.

2.1. Вказівки до підготовки об’єкта, та до початку основних робіт

Перед початком виконання процесу влаштування монолітного перекриття будівлі необхідно виконати роботи попереднього періоду. У склад робіт входять:

- виконання демонтажу плит перекриття (див. техкарту) та підготувати цегляну кладку на відмітці другого поверху для опирання балок, демонтувати шлакові заповнення між існуючими з – б балками;

- влаштування підмосток та огородження робочого місця;

- виконання робіт по перевірці геодезичної прив’язки;

- виготовлення арматурних виробів;

- доставка арматурних виробів;

- заготовити матеріали, арматурні вироби і елементи опалубки та складувати їх безпосередньо біля місця виконання робіт;

- розрахунок та виготовлення бетонної суміші;

- транспортування бетонної суміші до місця виконання робіт.

До початку робіт необхідно забезпечити водою і електроенергією будівельний майданчик. Так як роботи ведуться і у вечірню пору, обов’язкове влаштування переносного освітлення.

2.2. Методи та послідовність виконання робіт

Влаштування монолітного перекриття із профнастилу по металевим балкам виконуємо в такій послідовності.

Монтаж металевих ригелів двотаврового перерізу (Т 24 М) виконують по підготовленій поверхні цегляної кладки на відмітці другого поверху.

(Обов’язкове влаштування антикорозійного захисту місць опирання балок).

Металеві балки МБ-1 …МБ – 3 завести в стіну на глибину не менше 200 мм, після чого виконати оббетонування.

На наступному етапі необхідно виконати монтаж шляхом зварювання вертикальних А – 1 із арматури d 12 А – ІІІ до металевих балок з кроком, що відповідає кроку профлиста (l = 187,5 мм). Висота анкерів повинна бути трохи менша ( 90 мм ) за висоту перекриття для тимчасового кріплення горизонтальних сіток.

Монтаж профнастилу Н – 75 – 750 – 09 починається від торцевих стін шляхом їх одягання ( в зазделегідь підготовлені отвори ) на стержні – анкери з наступною тимчасовою електроприхваткою їх між собою.

Монтаж несучих елементів перекриття виконує ланка монтажників із 5 чоловік.

Після цього, зібрану на майданчику опалубку подають до місця її влаштування по периметру будівля. Опалубку, яку найбільш раціонально використати – розбірно-пересувна (мілкощитова). Виготовлена із деревини 2…4 –ого сорту , що зарізані в шпунт і по периметру підсилена металевим кутиком. Загальна висота опалубки становить 110 мм. Будівельні слюсарі з допомогою виску та сталевих метрів визначають її розташування відносно осей і монтажними ломами рихтують в проектне положення, перевіряючи шаблоном величину вертикального зазору між сусідніми щитами. По закінченню монтажу, слюсарі з’єднують опалубку між собою. Армувальники влаштовують арматурні сітки і плоскі каркаси та в’яжуть їх між собою. Стиковка каркасів та стержнів по довжині влаштовується внакладку. Крім того, сітки прихвачуються до вертикальних стержнів – анкерів. Обов’язкове влаштування захисного шару між стержнями і профнастилом шляхом підкладання прокладок.

Збір, влаштування та переміщення елементів опалубки виконується ланкою, що складається з теслярів 2–4 розряду, транспортних працівників - 1 розряду та ізолювальника- 2 розряду.

Змонтовані і підготовлені до бетонування несучі елементи перекриття і опалубка підлягає перевірці у відповідності вимогам СНиП ІІІ-4-80* (п.п.11.1.-11.4), а саме:

- несуча основа, підтримуюча опалубку конструкція стіни і сама опалубка;

- жорсткість і незмінність всієї системи в цілому;

- правильність установки металевих балок, профнастилу, арматурних виробів і опалубки;

- щільність щитів опалубки і стиків спряження елементів опалубки між собою;

- поверхні балок, настилу і опалубки і їх положення відносно проектних осей конструкції перекриття, які бетонуються, тощо.

- за станом встановлення балок, настилу, опалубки, риштування та кріплення повинно вестись безперервне спостереження в процесі бетонування.

Монтаж арматури проводити одночасно з тимчасовим кріпленням, виконуючі наступні вимоги (СНиП ІІІ-4-80* (п.п.11.5-11.8):

- перед монтажем арматури повинна бути проведена перевірка несучих елементів і опалубки;

- арматура повинна монтуватись в послідовності, що забезпечує її правильне положення і закріплення;

- змонтована арматура повинна бути закріплена від зміщення і захищена від пошкоджень, які можуть виникнути в процесі виконання робіт по бетонуванню конструкцій, тощо.

Прийомка змонтованих несучих елементів перекриття і арматури, а також стикових з’єднань повинні здійснюватись до укладки бетону і оформлятись актом прихованих робіт.

Транспортування готової бетонної суміші здійснюється автосамоскидами. Підйом і доставка бункера до місця укладки бетону здійснюється стріловим самохідним краном КС.

Укладку бетонної суміші вести шарами, з розрівнюванням та ущільненням електромеханічними вібраторами.

Під час бетонування конструкцій необхідно дотримуватись вимог СНиП ІІІ-4-80* (11.15-11.18) з записами в журналі бетонних робіт наступних даних:

- дата початку і закінчення бетонування;

- задані марки бетону, робочий склад бетонної суміші і показники її рухомості;

- об’єм виконання робіт по окремих частинах споруди;

- дати виготовлення контрольних зразків, їх число, маркування і результат випробування;

- температура бетонної суміші при укладці в зимових умовах.

Під час набирання міцності укладеного бетону в початковий період його твердіння, необхідно:

- підтримувати температурно-вологісний режим, який забезпечує покращення якості бетону;

- здійснювати при необхідності, теплову обробку укладеного бетону з метою прискорення його твердіння;

- захищати бетон, що набирає міцність від ударів, струсу та інших механічних пошкоджень.

До початку робіт по влаштуванню монолітного перекриття, його підготовлена основа з цегли повинна бути прийнята по акту комісії з участю замовника і підрядника, а при необхідності і представника проектної організації.

На підготовлену основу обов’язково складається акт прихованих робіт.

Бетонування виконують бетонярі 4 і 3 розряду. Вони приймають бетонну суміш, розрівнюють її та ущільнюють вібраторами, а у стислих умовах та кутах – шуровками.

Роботи по демонтажу опалубки виконують будівельні слюсарі 3 і 4 розряду. Порядок виконання операцій наступний: спочатку накладають стропи на опалубку, після цього відважують опалубку від бетону і опускають її на землю.

2.3. Розбивка будинку на загарбки та яруси

Будівлю розбиваємо на 2 загарбки по середній осі, які однакові між собою по трудомісткості. На яруса будівлю не розбиваємо.

2.4. Вказівки щодо прив’язки карт трудових процесів будівельного виробництва

До початку бетонування необхідно виконати здавання – прийом змонтованої опалубки, а також обладнання для її підйому, перевірити влаштування арматури які повинні бути влаштовані у відповідності з робочими кресленнями; організувати безперервне постачання бетонної суміші.

Бетонування виконати послідовно по загарбках з виконанням поопераційного контролю якості робіт.

Діаметр наконечника внутрішнього високочастотного вібратора повинен бути – 50 мм; бетонну суміш по верху ущільнювати поверхневим вібратором. Відкриті поверхні бетону необхідно систематично поливати водою по обов’язковому покриттю для захисту його від шкідливої дії вітру та прямого сонячного проміння ( влітку ), або прогрівати ( взимку ).

Зняття опалубки виконати тоді, коли бетон досягає 70% проектної міцності.

Якість вкладання бетонної суміші залежить від забезпечення постійної рухливості бетонної суміші та її однорідності, належного виконання технології вкладання бетонної суміші та її ущільнення, а також правильного догляду за бетоном.

Якість бетону контролюють шляхом відбору зразків (не менш як в кожну робочу зміну на місці бетонування) бетонної суміші для виготовлення трьох серій зразків які випробовують через 1; 3 та 28 діб.

2.5. Новизна рішення

Для забезпечення оптимальної кількості працюючих на будівництві необхідно запровадити максимальне залучення робітників які володіють суміжними спеціальностями.

Будівля, що підлягає реконструкції має, порівняно, незначну загальну площу. Для забезпечення виконання робіт, згідно з технологічним процесом, необхідно підтримувати безперервний темп подачі бетонної суміші. З цією метою необхідно організувати чітке надходження бетонної суміші на будівельний майданчик.

Доцільно застосувати високочастотне вібрування, так як воно потребує меншої потужності вібраторів і скорочує тривалість ущільнення бетонних сумішей.

2.6. Вказівки щодо контролю якості

Відповідальність за якість виконання робіт по реконструкції несе виконавчо - технічний персонал – виконавці робіт, майстри та бригадири, а також безпосередні виконавці – робітники.

Вхідний контроль виконується на складах під час прийому матеріалів, елементів і деталей виробів. Цей контроль виконується шляхом зовнішнього огляду, перевірки розмірів, маркування, комплектності. Більш ретельна перевірка якості виконується в будівельних лабораторіях, де за допомогою лабораторного устаткування встановлюють марку бетону, ступінь забрудненості та модуль крупності піску, гравію, щебеню, міцність на розрив зварних з’єднань. тощо. Контроль може бути повним чи вибірковим. При застосуванні вибіркового контролю перевіряється лише частина виробів та матеріалів в певній кількості. Результати вибіркового контролю розповсюджуються на всю партію отриманого матеріалу.

Технологічний (операційний) контроль є невід’ємною частиною загального виробничого процесу по зведенню монолітного перекриття. Він виконується після завершення виробничих операцій чи будівельних процесів. При цьому виявляються всі дефекти та причини їх виникнення, що дає можливість вчасно прийняти заходи по їх усуненню. Для виконання контрольних функцій зазвичай використовуються як найпростіші вимірювальні прилади – метром, рулеткою, виском, різними шаблонами та кондукторами, так і за допомогою ультразвукових приборів.

Проміжний контроль виконують під час прийому повністю завершених окремих видів робіт чи конструктивних елементів і в першу чергу скритих робіт. Такі конструкції та види робіт перевіряють до того, як вони будуть скриті наступними роботами. Всі виконані роботи на об’єкті , сховані роботи мають бути оформлені актами. Їх прийом супроводжується контрольними замірами, а в разі необхідності - випробуваннями. Оцінка якості вноситься в спеціальний формуляр та журнал робіт. Починати наступний етап дозволяється не раніше, ніж буде прийнятий попередній.

Приймальний контроль виконується під час прийому будівлі в експлуатацію. Прийом завершених об’єктів є однією з самих відповідальних форм контролю їх якості і виконується в дві стадії: попередня (технічна), що виконується робочою комісією, та остаточна, що виконується державною приймальною комісією.

При виконанні будівельних робіт необхідно керуватись нормами, правилами та допусками.

При влаштуванні опалубки допускаються наступні відхилення: у відстані між стінками опалубки – 3мм, у зміщенні осей стінок від проектних – 10мм.

Під час влаштування арматури допускаються такі відхилення:

- відстань між окремими стержнями ±20мм;

- відстань між хомутами в товщі захисного шару в стінах товщиною більше 100мм ±5мм;

- відстань між розподільчими стержнями в одному ряду ±25мм;

- відхилення хомутів від вказівок в проекті ±10мм.

Під час прийому опалубки допускаються наступні відхилення:

- відхилення від проектних розмірів у відстані між опорами, розкосами та зв’язками, які підтримують елементи опалубки на 1 м довжини прольоту ±25мм;

- відхилення від проектних розмірів у відстані між опорами, розкосами та зв’язками, які підтримують елементи опалубки на весь проліт ±75мм;

- відхилення від вертикалі чи проектного нахилу опалубки та ліній їх перетину на 1м висоти 5мм;

- відхилення від вертикалі чи проектного нахилу опалубки та ліній їх перетину 10мм;

- зміщення осей опалубки від проектного положення стін 8 мм.

2.10. Схеми операційного контролю якості

Роботи по влаштуванню несучих елементів перекриття і арматурні роботи відносять до скритих. Кожне відхилення від проекту – зміна діаметру арматури, її взаємного положення - обов’язково фіксується актом. Перед бетонуванням усі змонтовані конструкції і арматурні вироби оглядають, перевіряють відповідність розмірів кресленням, розташування, діаметри та кількість стержнів, відстані між ними, вірність влаштування стиків, положення підкладок для утворення захисного шару та ін., після чого складають акт про скриті роботи.

Зварні шви та вузли, виконані під час монтажу, контролюють зовнішнім оглядом та вибірковими випробуваннями в місцях, узгоджених з технаглядом.

Для перевірки міцності зварних з’єднань від кожної партії відбирають по три зразка. Зварні з’єднання, при випробуванні на міцність, мають витримувати навантаження, що відповідають тимчасовому опору даного класу сталі на розтяг.

Бетонну суміш, що потрапляє на будівельний майданчик перевіряють на однорідність, рухливість, відповідність заданій марці та інші властивості.

При виконанні робіт в опалубці випробовують по три серії зразків .

Міцність бетону в усіх серіях в середньому не повинна бути меншою 90% марочної. Якщо бетон не задовольняє проектним вимогам, заходи по виправленню помилок розробляють разом з проектною організацією.

Якість бетону без його руйнування контролюють механічними та фізичними приладами. Про міцність бетону при стиску судять по розмірах відбитку, що залишається кулькою після удару по поверхні бетону, чи по розміру пружного відскоку молоточка. Точність випробувань складає 15. 30%.

Ультразвукові прилади надають можливість визначити міцність бетону при стиску (з похибкою 25%) за швидкістю розповсюдження ультразвукових хвиль (швидкості імпульсів) в тілі бетону, а радіометричні прилади – за ступенем проникаючої радіації. Радіоізотопну апаратуру використовують для визначення щільності бетону.

Завершені бетонні та залізобетонні конструкції приймають після досягнення бетоном проектної міцності, зняття опалубки та оздоблення.

Призначена для прийому комісія перевіряє за робочими кресленнями відповідність проекту по зовнішнім обрисам та геометричним розмірам конструкцій, вірність розташування монолітного перекриття в плані та його висотних відміток.

Під час прийому визначають наявність і відповідність проекту отворів, каналів та закладних деталей. Приймальній комісії повинні бути надані журнали робіт, документи про узгодження всіх змін в кресленнях, дані випробувань контрольних зразків бетону, акти на сховані роботи, паспорти та сертифікати, що підтверджують якість матеріалів, конструкцій.

Співвідношення компонентів для заливки бетонних перекриттів

Щоб перекриття з бетону були міцними і надійними, необхідно не тільки правильно виконати заливку, але і в точності дотримуватися технологію. Пам`ятайте, на міцність і надійність впливає правильно підібрана пропорція, марка бетону для розчину.

Міцність і надійність бетонних перекриттів багато в чому залежать від правильного співвідношення компонентів бетонного розчину і технології заливки.

Який бетон і за яких обставин може бути використаний, як розрахувати пропорцію для заливки? Як необхідно заливати перекриття, армувати їх? Розглянемо докладніше всі перераховані питання.

Марки бетону для розчину

Для міжповерхових плит перекриття потрібно використовувати якісний бетон, здатний витримувати великі навантаження.

Перекриття - це значуща частина будови. Для приготування необхідної бетонної суміші для заливки надійного перекриття слід правильно підібрати марку бетону.

  1. Марка М-100 - це найнижчий сорт бетону, застосовується він для заливки подушки під майданчики, бетонні сходи, перед тим як приступити до заливання стрічкового фундаменту.
  2. М-150 застосовується для невеликих фундаментів, для стяжок підлоги.
  3. М-200 - це більш міцний бетон, використовується він для заливки підлог, стяжок, відмосток, бетонних сходів, невеликих майданчиків.
  4. М-250 може застосовуватися для заливки плит перекриття, навантаження на які передбачаються не дуже великі. Такий бетон використовується для монолітного фундаменту, сходів, підпірних стін, стрічкових зборів та іншого.
  5. Марка М-350 - це оптимальний варіант для виготовлення плит перекриттів з бетону, монолітних фундаментів, балок, ригелів, чаш басейнів. Така марка витримує досить великі навантаження, зберігаючи свої властивості. Подібний бетон зазвичай використовують навіть при спорудженні аеродромних плит, що говорить про його високу якість.
  6. М-400 - це варіант досить рідкісний і дорогий. Бетон цей надміцний, але для споруди плит в приватному будинку його використання не доцільно.
  7. М-450 і М-500 - бетон дуже якісний і міцний, але застосовується він в основному для гідротехнічних споруд.

Розрахунок пропорцій бетонної суміші

Розрахувати пропорції бетонної суміші - справа дуже відповідальна. Щоб якість складу було на висоті, необхідно повністю дотримуватися технологію, дотримуватися усиновлених вимог. Брати для перекриттів можна бетон тільки певних марок, які можуть витримувати передбачувані навантаження. Найоптимальнішим варіантом є марка 350, використання чотирьохсотої або п`ятисотий допускається вкрай рідко, так як вони занадто дорогі.

Виготовляється суміш не тільки на основі цементу, а й із застосуванням піску, щебеню, можуть використовуватися і інші добавки, особливо популярні противоморозні.

Правильно розрахувати пропорції суміші для заливки можна тільки з урахуванням численних факторів. До них відносяться фракція додається щебеню і піску, щільність, вимоги до майбутньої суміші, наприклад, її стійкість до навантажень, її рухливість, водостійкість і багато іншого. Щоб правильно підготувати до заливання розчин, необхідно враховувати співвідношення між його окремими компонентами. Цемент, як правило, приймається за одиницю, а всі інші компоненти беруться в співвідношенні до ваги цементу.

Для приготування бетонного розчину знадобляться цемент, пісок, щебінь. Пропорції компонентів залежать від марки цементу.

Наприклад, якщо потрібно 25 кг цементу, 75 кг піску, 125 кг щебеню, то їх співвідношення прийнято виражати таким чином: 25 * 75 * 125 або 1 * 3 * 5. Значить, цементу береться 1 частина, піску - 3 частини, щебеню - 5 частин.

Всі пропорції обчислюються, виходячи з марки бетону і необхідних параметрів:

  • для М-300 масовий склад береться в такому співвідношенні: 1 * 1,9 * 3,7. При цьому кількість одержуваного бетону з десяти літрів цементу складає 41 л;
  • для М-400 співвідношення становить 1 * 1,2 * 2,7. Одержуване кількість бетону дорівнюватиме 31 л на кожні 10 л взятого цементу.

Кількість води має становити рівно стільки, щоб замішувати суміш вийшла досить пластичної, але не надто жорсткою.

Етапи заливки перекриттів

Товщина бетонних перекриттів в житловому приміщенні повинна бути не менше 15 см, щоб забезпечити достатню шумоізоляцію.

Після того, як розчин для заливки перекриття готовий, можна приступати до роботи. Саме такий спосіб дозволяє здешевити будівництво, так як монолітні плити дуже дороги, а використання такої заливки на місці, хоча і відрізняється більшою складністю, все ж за вартістю набагато дешевше. З переваг методу можна відзначити і те, що в даному випадку не треба використовувати важку підйомну техніку.

Але це не означає, що при будівництві приватного житлового будинку ви можете діяти самостійно. В даному випадку необхідна участь фахівців, так як створення перекриттів з бетону вимагає певного досвіду.

  1. Обов`язково звертається увага на товщину майбутнього перекриття. Щоб, крім міцності, забезпечити і належну шумоізоляцію, необхідно робити панелі з товщиною не меншою, ніж 12 см. Але подібний розмір підходить для нежитлових приміщень, а ось для житлових товщина повинна становити від 15 см. При таких розрахунках враховують багато чинників, Охоплює також тривкість , можливість витримувати передбачувані навантаження, рівень шумоізоляції.
  2. Розміри самого перекриття можуть бути різними. Оптимальним вважається розмір в 250 * 300 см. В якості основи в такому випадку використовується металевий швелер, перекидається з однієї стіни на протилежну. Йдуть такі балки з кроком в 0,5 м. Для каркаса перекриття досить трьох балок.
  3. Після укладання балок треба приступати до опалубки. Роблять її з підпірок і дерев`яних щитів. Можна обмежитися дошками товщиною в 20 мм, які збиваються між собою за допомогою звичайних цвяхів. Для опалубки застосовуються подібні щити з габаритами в 125 * 125 см, в якості опор використовується простий брус, дошки. На приготований щит ставиться від восьми опор, з внутрішньої сторони треба монтувати тонку фанеру, вона не дасть бетонної суміші витекти. Ставиться подібна опалубка в 5 см від нижнього краю балок.

Армування бетонної стяжки за допомогою металевої сітки, труб або арматурних прутів підвищує несучу здатність перекриття.

після монтажу опалубки для перекриття треба приступати до армуванню. Для цього використовується металева сітка для штукатурочний робіт, залізні прути, металеві профільні труби. Всі труби треба приварювати до балок каркасу з кроком в 60 см, в результаті виходить грати. Паралельно до швелерів на відстані в 20 см ставляться прути, які прикручуються до профільних труб. Таким чином здійснюється масивне зміцнення майбутнього перекриття.

Пора переходити до заливання

Тепер можна приступати до заливання бетонної маси. Процес цей здійснюється таким чином: спочатку заливається 1 частина приготовленого бетону, після чого залита суміш обережно перемішується, з неї виходять всі бульбашки повітря. Тепер можна долити розчин на висоту в 10 см, залишаючи зазор в 3 см до необхідної товщини плити перекриття.

Далі буде потрібно 2 дні, щоб розчин схопився, потім можна долити його до необхідної товщини. Зверху суміші укладається армована сітка. Такий останній шар робиться в іншій пропорції. Наприклад, якщо перший складається з відра щебеню, двох відер піску, відра цементу, то другий шар робиться з одного відра цементу і трьох відер піску, щебінь тут не застосовується.

Для здешевлення будівництва часто застосовується не монолітна плита, а опалубка, в яку заливається розчин з бетону. Процес цей дуже складний, правильно виконати його можуть тільки фахівці. Перед тим, як приступати до роботи, необхідно правильно вибрати марку бетону, який може застосовуватися в конкретних випадках, визначитися з пропорцією для кожного окремого шару.

Ротару:и даже после 45 лет Ваша кожа будет свежей и подтянутой, если...

Добавляю 1 каплю и СЕКС с мужем длится по 2-3 часа. Потенция железная!

Почему все аптеки молчат? Грибок ногтя боится как огня дешевого...

При простатите и вялой потенции никогда не трогайте свой...

Вам кричу! Если ноют колени и тазобедренный сустав cразу убирайте из рациона...