Главная » Як зробити » Спеціаліст з неруйнівного контролю бетону

Спеціаліст з неруйнівного контролю бетону

Сучасні комп’ютерні технології у методах неруйнівного контролю бетону

сучасні Комп’ютерні технології

у методах неруйнівного контролю бетону

Науковий керівник - к. т.н., доц.

Хмельницький національний університет

Зведення та наступна експлуатація будівель і споруд нерозривно пов’язані с необхідністю оцінки їх стану. Найбільш важливою є інформація про міцнісні характеристики матеріалів, з яких вони збудовані. Найчастіше вона повинна бути отримана безпосередньо на місці розташування будівельної конструкції без порушення її цілісності, що можливе тільки при використанні неруйнівних методів контролю.

Оскільки найбільш широко у сучасному будівництві використовуються бетон і залізобетон, для них розроблено цілий ряд методів і комп’ютеризованих засобів оцінки характеристик міцності.

В літературі [1, 2] встановлено вимоги до визначення міцності бетону механічними та ультразвуковими методами неруйнівного контролю. Схему класифікації вказаних методів наведено на рис.1.

Рисунок 1 – Класифікація методів неруйнівного контролю міцності бетону

При проведенні контролю міцності бетону за допомогою неруйнівних методів необхідно враховувати ту обставину, що всі ці методи є непрямими. Це означає, що безпосередньо вимірюваною характеристикою є певний фізичний показник, пов’язаний з міцністю бетону деякою кореляційною залежністю. Тому всі методи неруйнівного контролю міцності бетону вимагають побудови індивідуальних градуювальних (тарувальних) залежностей за результатами випробувань стандартних зразків-кубів, виготовлених з бетону такого ж складу та віку, що й випробовувана конструкція.

З усіх методів неруйнівного контролю бетону найбільш точними вважаються методи місцевих руйнувань. В той же час до їх недоліків відносять:

– необхідність визначення положення арматури в конструкції та глибини її залягання;

– неможливість використання на густоармованих ділянках конструкції;

– часткове ушкодження поверхні конструкції.

Сьогодні всі вказані методи все більше реалізуються за рахунок використання комп’ютеризованих засобів контролю.

Так до сучасних приладів, що реалізують метод відриву зі сколюванням, відносять вимірювач міцності бетону «Оникс-ОС» (Росія, Челябінськ, НВП «Интерприбор») .

Перед початком випробування у бетонному виробі попередньо просвердлюють отвір. В отвір встановлюють анкерний пристрій, з’єднують його з вимірювачем тягою і обертанням рукоятки приладу створюють зусилля виривання. Електронний блок приладу відслідковує процес навантаження і запам’ятовує значення зусилля виривання, розраховує значення межі міцності бетону і виводить його на дисплей приладу.

Серед ударних приладів на сьогоднішній день найбільш відомим для реалізації методу ударного імпульсу є прилад ИПС-МГ4 (Росія, Челябінськ, ТОВ «СКБ Стройприбор»). Прилад складається з електронного блока та склерометра. Вимір міцності бетону полягає в нанесенні за допомогою склерометра на контрольованій ділянці виробу серії до 15 ударів. Електронний блок по параметрах ударного імпульсу, що надходить від склерометра, оцінює твердість і пружно-пластичні властивості випробуваного матеріалу, перетворює параметри імпульсу в значення міцності, відображаючи його на дисплеї приладу в мегапаскалях.

Прилад дозволяє оцінювати фізико-механічні властивості матеріалів (міцність, твердість, пружно-пластичні властивості), виявляти неоднорідності, зони поганого ущільнення та ін.

Для випробувань бетону на міцність ультразвуковим методом компанією «Ультракон» (Україна, Київ) розроблено ультразвуковий прилад УК-39. Прилад складається з електронного блока та двох ультразвукових перетворювачів. Перетворювачі можуть бути об’єднані в один датчик або використовуватися роздільно. У першому випадку прилад працює способом поверхневого прозвучування, у другому – наскрізного.

Принципово новою реалізацією ультразвукового методу контролю конструкцій з бетону, залізобетону та каменю при однобічному доступі до них є ультразвукова томографія. Вона дозволяє визначити цілісність матеріалу в конструкції, здійснити пошук сторонніх включень, порожнин, розшарувань і тріщин, а також вимір товщини об’єкта контролю. Результати контролю представляються у вигляді зображень перетинів (томограм) об’єкта, що значно полегшує розуміння результатів контролю та є зручним для експрес-аналізу стану об’єкта. Спеціалізоване програмне забезпечення дозволяє відтворити будь-яку томограму із тривимірного масиву даних, а також представити тривимірне зображення структури об’єкта.

Ультразвуковий томограф А1040 MIRA (Росія, Москва, ТОВ «АКС») являє собою повністю автономний вимірювальний, яким проводять збір і томографічну обробку даних про цілісність матеріалу конструкції. Вимірювальний блок має антенну решітку, що складається з 48 перетворювачів ультразвукових імпульсів із сухим точковим контактом і керамічними зносостійкими наконечниками. Прилад має вбудований комп’ютер, що дає змогу обробляти дані безпосередньо в процесі роботи, представляти їх на TFT дисплеї та зберігати в пам’яті. Для розширеної обробки даних за допомогою спеціального програмного забезпечення існує можливість передати дані на зовнішній комп’ютер.

Впровадження описаних вище комп’ютеризованих приладів в практику діяльності експертних організацій дозволяє значно полегшити процеси обстеження конструкцій існуючих будівель і споруд та покращити якість виконання всіх робіт з обстеження в цілому.

1. ДСТУ Б В.2.7-220:2009 Будівельні матеріали. Бетони. Визначення міцності механічними методами неруйнівного контролю. – К. : Мінрегіонбуд України, 2010. – 20 с.

2. ДСТУ Б В.2.7-226:2009 Будівельні матеріали. Бетони. Ультразвуковий метод визначення міцності. – К. : Мінрегіонбуд України, 2010.

Кваліфікаційні вимоги - Фахівець з неруйнівного контролю II-го рівня кваліфікації

Статус документа - 'діючий' .

Базова або неповна вища освіта відповідного напряму підготовки (бакалавр або молодший спеціаліст). Підготовка та атестація з НК. Стаж роботи у галузі НК для бакалавра - не менше 1 року, молодшого спеціаліста - не менше 2 років.

Знає та застосовує у діяльності: стандарти та НД про якість та контроль якості; стандарти та НД з контролю конкретних об'єктів певним методом НК, інші можливі методи контролю об'єктів даного виду; фізичні основи методів та видів НК; класифікації методів контролю, види дефектів та браку; технологію контролю конкретних об'єктів певним методом НК (підготування до контролю, вибір параметрів, налагодження апаратури, проведення контролю, усунення можливих причин помилкового бракування); конструктивні особливості, технологію виготовлення, експлуатації та ремонтування об'єктів контролю; типи дефектів, їх потенційну небезпеку та можливі зони (місця) утворення з урахуванням діючих навантажень та інших факторів, що викликають їх утворення; принцип дії, будову, функціональні схеми та правила експлуатації апаратури для певного методу НК, включаючи правила перевірення якості витратних матеріалів; особливості методу і параметри апаратури, які визначають достовірність результатів контролю, способи вимірювання параметрів та метрологічного забезпечення контролю якості; вимірювані характеристики та ознаки дефектів; порядок оформлення результатів контролю, остаточних висновків, зберігання документації; порядок організації дільниць та робочих місць для НК; правила охорони праці; основні неполадки та відмови апаратури, способи їх усунення під час проведення НК; основи керівництва групами працівників з НК.

Характеристика робіт, завдання та посадові обов'язки

Здійснює контроль об'єктів (продукції) із застосуванням одного або кількох методів та апаратури для неруйнівного контролю (НК). Розроблює технологічні карти контролю конкретних об'єктів (продукції, виробів) відповідно до чинної нормативної документації (НД). Перевіряє справність апаратури і налагоджує її на задані параметри. Виконує операції з контролю об'єктів (продукції) відповідними методами НК. Інтерпретує результати контролювання і робить остаточні висновки про якість проконтрольованих об'єктів (продукції). Оформляє документацію про результати контролю. Робить остаточні висновки про якість об'єктів (продукції), що контролювалися працівниками з НК нижчої кваліфікації, в разі потреби керує ними. Здійснює інспекційний контроль робіт, виконаних підлеглими йому працівниками. Маркує (ставить маркери) на об'єкти (продукцію), якщо цього вимагає НД. Бере участь у підготовці та атестації працівників з НК відповідної кваліфікації.

Фахівець з неруйнівного контролю (радіаційний метод контролю РК/RT), II рівень кваліфікації - здійснює контроль об'єктів (продукції) радіаційним методом, інтерпретує результати контролювання і робить остаточні висновки про якість проконтрольованих об'єктів (продукції). Фахівець з неруйнівного контролю (ультразвуковий метод контролю УК/UT), II рівень кваліфікації - здійснює контроль об'єктів (продукції) ультразвуковим методом, інтерпретує результати контролювання і робить остаточні висновки про якість проконтрольованих об'єктів (продукції). Фахівець з неруйнівного контролю (вихрострумовий метод контролю ВК/ET), II рівень кваліфікації - здійснює контроль об'єктів (продукції) вихрострумовим методом, інтерпретує результати контролювання і робить остаточні висновки про якість проконтрольованих об'єктів (продукції). Фахівець з неруйнівного контролю (магнітний метод контролю МК/MT), II рівень кваліфікації - здійснює контроль об'єктів (продукції) магнітним методом, інтерпретує результати контролювання і робить остаточні висновки про якість проконтрольованих об'єктів (продукції). Фахівець з неруйнівного контролю (візуально-оптичний метод контролю ВО/VT), II рівень кваліфікації - здійснює контроль об'єктів (продукції) візуально-оптичним методом, інтерпретує результати контролювання і робить остаточні висновки про якість проконтрольованих об'єктів (продукції). Фахівець з неруйнівного контролю (капілярний метод контролю КК/PT), II рівень кваліфікації - здійснює контроль об'єктів (продукції) капілярним методом, інтерпретує результати контролювання і робить остаточні висновки про якість проконтрольованих об'єктів (продукції). Фахівець з неруйнівного контролю (радіографічний метод контролю РГК/RGT), II рівень кваліфікації - здійснює контроль об'єктів (продукції) радіографічним методом, інтерпретує результати контролювання і робить остаточні висновки про якість проконтрольованих об'єктів (продукції). Фахівець з неруйнівного контролю (радіохвильовий метод контролю РХК/RWT), II рівень кваліфікації - здійснює контроль об'єктів (продукції) радіохвильовим методом, інтерпретує результати контролювання і робить остаточні висновки про якість проконтрольованих об'єктів (продукції). Фахівець з неруйнівного контролю (метод контролю герметичності ГК/LT), II рівень кваліфікації - здійснює контроль об'єктів (продукції) методом герметичності, інтерпретує результати контролювання і робить остаточні висновки про якість проконтрольованих об'єктів (продукції). Фахівець з неруйнівного контролю (тепловий метод контролю ТК/WT), II рівень кваліфікації - здійснює контроль об'єктів (продукції) тепловим методом, інтерпретує результати контролювання і робить остаточні висновки про якість проконтрольованих об'єктів (продукції). Фахівець з неруйнівного контролю (метод контролю акустичної емісії АЕК/AET), II рівень кваліфікації - здійснює контроль об'єктів (продукції) методом акустичної емісії, інтерпретує результати контролювання об'єктів (продукції).

Литво; поковки, прокат, листи; зварювання та наплавки; труби; металовироби та напівфабрикати; контролювання за вимогами галузевої НД і специфікою виробничого сектору поверхні та інших параметрів об'єктів (продукції) з оцінюванням їх якості відповідно до особливостей застосування конкретного методу НК.

Спеціаліст з неруйнівного контролю бетону

надзвичайних ситуацій України

10 грудня 2012 року № 1387

1.1. Ці Правила є обов’язковими для всіх суб’єктів господарювання та фахівців, які виконують роботи з неруйнівного контролю металу та зварних з'єднань при виготовленні, монтажі, експлуатації, реконструкції, ремонті, експертному обстеженні та технічному огляді машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, згідно з додатком 3 до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1107.

1.2. Ці Правила встановлюють:

вимоги до загальної освіти, спеціальної підготовки і стану здоров’я фахівців з неруйнівного контролю;

вимоги до кваліфікації фахівців з неруйнівного контролю;

вимоги до структури кваліфікаційного екзамену та процедури атестації фахівців з неруйнівного контролю;

процедуру сертифікації фахівців з неруйнівного контролю;

порядок ведення реєстру сертифікованих фахівців з неруйнівного контролю.

1.3. У цих Правилах терміни та поняття вживаються у таких значеннях:

атестаційний (екзаменаційний) центр з неруйнівного контролю (далі – АЦНК) – суб’єкт господарювання або його структурний підрозділ, який не залежить від роботодавців, у яких працюють фахівці, що атестуються, визнаний органом із сертифікації персоналу і який здійснює проведення кваліфікаційного екзамену;

атестація фахівця з неруйнівного контролю – сукупність дій АЦНК, що включають перевірку (кваліфікаційний екзамен) загальних та спеціальних знань і практичних навичок кандидата на сертифікацію з неруйнівного контролю машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки щодо конкретного методу неруйнівного контролю та складання відповідного протоколу за результатами атестації;

виробничий сектор – певна галузь промисловості чи технології, де використовують спеціальні технічні прийоми, які залежно від продукції потребують спеціальних знань, вмінь, устаткування та підготовки;

виробничий стаж – досвід роботи кандидата на сертифікацію з відповідного методу неруйнівного контролю у відповідному секторі, отриманий під наглядом сертифікованого(их) фахівця(ів) з неруйнівного контролю, протягом якого кандидат на сертифікацію набуває практичних знань та вмінь, необхідних для виконання вимог щодо кваліфікації фахівців з неруйнівного контролю;

екзаменаційні питання – питання з множинним вибором, які вибираються із збірника питань, затвердженого органом із сертифікації персоналу;

інструкція з неруйнівного контролю (технологічна карта) – письмовий опис точних дій, яких необхідно дотримуватися під час неруйнівного контролю відповідно до вимог стандартів, норм, технічних умов чи методик неруйнівного контролю;

кандидат на сертифікацію з неруйнівного контролю машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі – кандидат на сертифікацію з НК) – особа, яка претендує на визначення своєї кваліфікації шляхом сертифікації органом із сертифікації персоналу і яка працює під наглядом сертифікованого(их) фахівця(ів) з неруйнівного контролю, накопичуючи виробничий стаж, необхідний для отримання кваліфікації;

кваліфікація фахівця з неруйнівного контролю – підтвердження фізичної придатності, наявності знань, вмінь, спеціальної підготовки та виробничого стажу фахівця для належного виконання ним неруйнівного контролю;

метод неруйнівного контролю – правила застосування певних прийомів та засобів випробувань, при виконанні яких не повинна бути порушена придатність об’єкта щодо застосування;

методика контролю (методика з неруйнівного контролю) – письмовий опис всіх основних параметрів і технологічних прийомів, яких необхідно дотримуватися під час неруйнівного контролю машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки відповідно до стандартів, норм чи специфікацій;

навчальний центр з неруйнівного контролю – суб’єкт господарювання або його структурний підрозділ, який здійснює проведення спеціальної підготовки фахівців з неруйнівного контролю машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки;

неруйнівний контроль (далі - НК) – контроль якості продукції, за якого не повинна бути порушена придатність продукції щодо її застосування із повним збереженням із самого початку закладених функцій;

орган із сертифікації персоналу в галузі НК машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі – ОСП) – суб’єкт господарювання або його структурний підрозділ, який отримав призначення на виконання робіт з оцінки відповідності фахівців галузі НК та який у своїй діяльності керується вимогами ДСТУ ISO/IEC 17024-2005 та іншими нормативно-правовими актами з охорони праці, що стосуються кваліфікації фахівців з НК машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки;

перевірка технічної компетентності АЦНК або навчального центру з неруйнівного контролю (далі – НЦНК) – визначення ОСП технічної компетентності АЦНК або НЦНК в проведенні атестації або спеціальної підготовки фахівців з НК машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки;

сертифікат та кваліфікаційне посвідчення фахівця з НК – документи, видані за правилами системи сертифікації ОСП, що засвідчують компетентність фахівця у здійсненні діяльності з НК машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, визначеної у сертифікаті;

сертифікація фахівця з НК – процедура для визначення кваліфікації фахівця з певного методу НК у певному виробничому секторі з наступною видачею сертифіката та кваліфікаційного посвідчення фахівця з НК;

система сертифікації ОСП – система, що має власні правила процедури та управління для проведення сертифікації фахівців з НК машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки;

технічна компетентність АЦНК або НЦНК – сукупність ознак, що включають наявність належного обладнання, нормативно-методичної документації та кваліфікованого персоналу, які дозволяють на професійному рівні проводити атестацію або спеціальну підготовку фахівців з НК;

фахівець з НК машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі – фахівець з НК) – особа, яка сертифікована ОСП згідно з вимогами цих Правил, та виконує НК машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

1.4. Інші терміни та визначення, що застосовуються в цих Правилах, вживаються у значеннях, наведених у ДСТУ 2865-94 «Контроль неруйнівний. Терміни та визначення», ДСТУ EN 473-2001 «Неруйнівний контроль. Кваліфікація і сертифікація персоналу в галузі неруйнівного контролю. Основні вимоги», ДСТУ ISO/IEC 17024-2005 «Оцінювання відповідності. Загальні вимоги до органів, що здійснюють сертифікацію персоналу», Порядку проведення та оформлення результатів нагляду (інспекційного контролю) за діяльністю сертифікованого персоналу, затвердженому наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 15 серпня 1997 року № 221, зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 29 жовтня 1997 року за № 515/2319 (далі - НПАОП 0.00-6.11-97), Правилах по межгосударственной стандартизации ПМГ 21-97 «Контроль неразрушающий. Производственные сектора для целей сертификации персонала» (далі - ПМГ 21-97).

1.5. Також у цих Правилах вживаються такі скорочення:

Ротару:и даже после 45 лет Ваша кожа будет свежей и подтянутой, если...

Добавляю 1 каплю и СЕКС с мужем длится по 2-3 часа. Потенция железная!

Почему все аптеки молчат? Грибок ногтя боится как огня дешевого...

При простатите и вялой потенции никогда не трогайте свой...

Вам кричу! Если ноют колени и тазобедренный сустав cразу убирайте из рациона...