Главная » Як зробити » Спільна робота арматури і бетону

Спільна робота арматури і бетону

Види армування бетону. Принцип спільної роботи арматури з бетоном в конструкції.

Спільну роботу арматури і бетону забезпечує зчеплення їх по поверхні контакту. Зчеплення арматури з бетоном залежить від міцності бетону, величини його усадки, віку бетону і від форми перерізу арматури і виду її поверхні.

Можливі п'ять видів контакту арматури з бетоном:

· З'єднання на зв'язках зсуву;

· Зчеплення (з'єднання за допомогою бетонування сталевого елемента арматури);

· Обтиснення арматури бетоном після його усадки;

· Електрохімічне взаємодія сталевої арматури і цементного розчину.

Якщо арматура була піддана попередньою натягу, то її називають напруженою. Натяг служить для збільшення міцності залізобетонної конструкції шляхом запобігання утворенню тріщин, зменшення прогинів і зниження власної маси конструкції - оскільки за вагою потрібно значно менше арматури.

Ліквідувати утворення тріщин можна декількома способами, наприклад, вторинним армуванням, яке в конструкційному бетоні здійснюється сталевою арматурою, а в плитах перекриття - звареним проводом або сіткою, модифицированием в'язкої речовини з допомогою поліпропіленових, скляних, базальтових волокон, металевих волокон. Останній спосіб більш прогресивний. Він усуває конструкційні проблеми, пов'язані з використанням зварної дротяної арматури в перекриттях, а також вирішує завдання її розміщення і дозволяє заощадити на придбанні металу.

Основними умовами, що забезпечують надійну спільну роботу бетону і сталевої арматури в залізобетонних конструкціях, є:

1) зчеплення арматури з бетоном за площею їх контакту, що виключає просмикування (зрушення) арматури в бетоні;

2) приблизна рівність коефіцієнтів температурного подовження (укорочення) бетону аЬ = 0, 000007 . 0, 00001 град-1 і сталевої арматури ast = 0, 000012 град-1.

Матеріали з різними коефіцієнтами лінійних температурних деформацій незалежно від надійного зчеплення між ними працюють у складних умовах, так як при перепадах температури виникають власні натягу, що знижують зчеплення між матеріалами; невелика різниця коефіцієнтів лінійних температурних деформацій бетону і стали виключає появу власних напружень в них і надійне зчеплення арматури з бетоном зберігається при змінах температури до 100 С;

3) здатність бетону при відповідній його щільності, достатньої товщини захисного шару, короткочасному розкритті тріщин не більше 0, 4 мм і вміст цементу більше 250 кг / м3 надійно охороняти арматуру від корозії і безпосереднього дії вогню.

Бетони нового покоління

Автор работы: s**********@gmail.com

Тип работы: реферат

цемент1.doc

Бетони нового покоління

1. Основні відомості про бетон

2. Ніздрюваті бетони

3 Застосування мікрокремнезема в якості добавки

Список використаної лутератури

Бетонами називаються штучні кам'яні матеріали, що отримуються в результаті затвердіння ретельно перемішаної і ущільненої суміші з мінеральної або органічної в'язкої речовини з водою, дрібного або великого заповнювачів, взятих в певних пропорціях [1].

У сучасному будівництві вимоги, що пред'являються до бетону як одному з основних будівельних матеріалів, виросли настільки, що класичний склад бетону не в змозі забезпечити необхідні властивості. Тому для спрямованого регулювання цих властивостей в бетонну суміш вводяться модифікуючі добавки, що дозволяють в широких межах змінювати технологічні можливості і підвищувати будівельно-технічні характеристики бетонів, а також надавати їм нові властивості.

В якості одного з компонентів комплексних добавок може бути використаний мікрокремнезем [1]. Завдяки унікальним властивостям і полі функціональної дії він може забезпечити міцність при стисненні, що перевищує в кілька разів міцність не модифікованих бетонів.

Мікрокремнезем є відходом виробництва. Тому виготовлення будівельних матеріалів, що мають в своєму складі мікрокремнезем, пов'язане з утилізацією техногенного продукту. Вивчення фізико-хімічних особливостей різних техногенних продуктів промисловості, їх впливу при використанні як добавки на експлуатаційні властивості розробка складів і дослідження впливу добавок мікрокремнезема на основні властивості теплоізоляційного бетону, цементних розчинів є актуальним. Це обумовлено тим, що при використанні техногенних продуктів одночасно вирішується питання їх утилізації.

1. Основні відомості про бетон

Бетон - один з найдавніших будівельних матеріалів. З нього побудовані галереї єгипетського лабіринту (3600 років до н. Е..), Частина Великої Китайської стіни (III в. До н. Е..), Ряд споруд на території Індії, Стародавнього Риму та в інших місцях [1].

Проте використання бетону та залізобетону для масового будівництва почалося тільки в другій половині XIX ст., Після отримання та організації промислового випуску портландцементу, що став основним в'язкою речовиною для бетонних і залізобетонних конструкцій. Бетон використовувався для зведення монолітних конструкцій і споруд. Застосовувалися жорсткі і малорухомі бетонні суміші, ущільнювалися трамбуванням. З появою залізобетону, армованого каркасами, пов'язаними зі сталевими стрижнями, починають застосовувати більш рухливі і навіть литі бетонні суміші, щоб забезпечити їх належний розподіл і ущільнення в бетонуючій конструкції. Великим досягненням стала поява у 30-х роках способу ущільнення бетонної суміші вібруванням, що дозволило забезпечити гарне ущільнення малорухомих і жорстких бетонних сумішей, знизити витрату цементу в бетоні, підвищити його міцність і довговічність [2].

Професор А.Р. Шуляченко в 80-х роках минулого століття розробив теорію отримання і твердіння гідравлічних в'яжучих речовин і цементів і довів, що на їх основі можуть бути отримані довговічні бетонні конструкції. Під його керівництвом було організовано виробництво високоякісних цементів. Професор. К.А. Белелюбський в 1891 р. провів широкі випробування, результати яких сприяли впровадженню залізобетонних конструкцій у будівництво. Професор І.Г. Малюга в 1895 р. у своїй роботі "Склади і способи виготовлення цементного розчину (бетону) для отримання найбільшої фортеці» обгрунтував основні закони міцності бетону. У 1912 р. було видано капітальну працю Н.А. Житкевич «Бетон та бетонні роботи".

На початку ХХ століття з'являється багато робіт по технології бетону за кордоном. З них найбільш важливими були роботи Р. Фере (Франція), О. Графа (Німеччина), І. Боломе (Швейцарія), Д. Абрамса (США).

Широкий розвиток отримала технологія бетону в Радянському Союзі з часу перших великих гідротехнічних будівництв - Волховбуду (1924 р.) і Дніпробуду (1930 р.).

У післявоєнний період наука про бетоні і залізобетоні і практика застосування цих матеріалів у будівництві отримали особливо широкий розвиток. Для забезпечення індустріалізації будівництва бурхливий розвиток отримує виробництво збірного залізобетону.

У 50-80 рр.. в Радянському Союзі була створена розвинена промисловість збірного залізобетону, що налічує близько 6000 підприємств загальною потужністю понад 150 млн. м3 виробів [1].

У проекті Державної програми "Розвиток виробництва ніздрюватих виробів і їх застосування в масовому будівництві України на 2005-2011 рр.." розглянуто можливі шляхи нарощування обсягів виро бництва ніздрювато- бетонних виробів, розширення існуючої номенклатури виробів, підвищення точності їх геометричних розмірів та якості [2].

Річний обсяг виробництва виробів з ніздрюватого бетону в СРСР становив 6 млн. м3, в тому числі 1 млн. м куб виготовлялося в Україні. У 90-х роках з ряду причин обсяг виробництва в нашій країні скоротився до 100 тис. м3 на рік. За ці роки був зупинений ряд заводів з виробництва автоклавних виробів, на діючих підприємствах обладнання виробило свій ресурс.

В останні 3-4 роки виробництво дрібних ніздрювато бетонних блоків зросла в 2-3 рази, але в порівнянні з країнами СНД Україна знаходиться на дуже низькому рівні. У багатьох регіонах країни спостерігається незадоволений попит на вироби з ніздрюватого бетону.

У найближчі десятиліття технологія бетонів отримає подальший розвиток. Основними напрямками при цьому будуть наступні: підвищення ефективності та якості збірних залізобетонних конструкцій і виробів, зниження їх металоємності і трудомісткості їх виробництва; розробка та організація масового виробництва ефективних видів в'яжучих речовин, високоякісних наповнювачів, комплексних хімічних добавок; докорінне поліпшення технології виробництва залізобетонних і бетонних конструкцій шляхом масивного впровадження нових більш сучасних технологічних процесів, високопродуктивного автоматизованого устаткування, роботів і маніпуляторів, досконалих систем контролю та управління якістю готових виробів на основі розвитку методів прогнозування властивостей бетону, широкого використання обчислювальної техніки; застосування ресурсозберігаючих і безвідходних технологій; широке використання вторинних продуктів та відходів промисловості, використання всіх резервів виробництва з метою економії матеріальних, енергетичних і трудових ресурсів [1].

У будівництві широко використовують бетони, приготовані на цементах або інших неорганічних в'яжучих речовинах. Ці бетони зазвичай розчиняють водою. В якості високоактивної мінеральної добавки до бетону та цементу (рис.1) застосовується мікрокремнезем. Він призначений для приготування бетонів високих марок по міцності і водонепроникності, а також високої корозійної стійкості [5].

Цемент і вода є активними складовими бетону; в результаті реакції між ними утвориться цементний камінь, що скріплює зерна заповнювачів у єдиний моноліт.

Між цементом і заповнювачем зазвичай не відбувається хімічної взаємодії (за винятком силікатних бетонів, одержуваних автоклавною обробкою), тому заповнювачі часто називають інертними матеріалами. Однак вони істотно впливають на структуру і властивості бетону, змінюючи його пористість, терміни затвердіння, поведінка при дії навантаження і зовнішнього середовища. Заповнювачі значно зменшують деформації бетону при твердненні і тим самим забезпечують отримання великорозмірних виробів і конструкцій. Як заповнювачі використовують переважно місцеві гірські породи і відходи виробництва (шлаки та ін.) Застосування цих дешевих заповнювачів знижує вартість бетону, так як заповнювачі і вода складають 85 . 90%, а цемент - 10 . 15% від маси бетону.

В останні роки в будівництві широко використовують легкі бетони, одержувані на штучних пористих заповнювачах. Пористі заповнювачі знижують щільність бетону, покращують його теплотехнічні властивості.

Для регулювання властивостей бетону і бетонної суміші в їх склад вводять різні хімічні добавки, які прискорюють або уповільнюють схоплювання бетонної суміші, роблять її більш пластичною і зручної укладки, прискорюють твердіння бетону, підвищують його міцність і морозостійкість, а також при необхідності змінюють й інші властивості бетону.

Бетони на мінеральних в'яжучих речовинах є капілярно- пористими тілами, на структуру і властивості яких помітний вплив мають як внутрішні процеси взаємодії складових бетону, так і вплив навколишнього середовища.

Протягом тривалого часу в бетонах відбувається зміна порової структури, спостерігається протікання структуроутворюючих, а іноді і деструктивних процесів і як результат - зміна властивостей матеріалу. Із збільшенням віку бетону підвищуються його міцність, щільність, стійкість до впливу навколишнього середовища. Властивості бетону визначаються не тільки його складом і якістю вихідних матеріалів, але і технологією приготування і укладання бетонної суміші в конструкцію, умовами твердіння бетону. Всі ці чинники враховують при проектуванні складу бетону і виробництві конструкцій на його основі.

На органічних в'яжучих речовинах (бітум, синтетичні смоли і т. д.) бетонну суміш отримують без введення води, що забезпечує високу щільність і непроникність бетонів.

Різноманіття в'яжучих речовин, наповнювачів, добавок і технологічних прийомів дозволяє отримувати бетони з найрізноманітнішими властивостями.

Бетон є крихким матеріалом: його міцність при стисненні в кілька разів вище міцності при розтягуванні. Для сприйняття розтягуючих напруг бетон армують сталевими стрижнями, отримуючи залізобетон. У залізобетоні арматуру розташовують так, щоб вона сприймала розтягуючі напруги, а стискаючі напруги передавалися на бетон. Спільна робота арматури і бетону зумовлюється гарним зчепленням між ними і приблизно однаковими температурними коефіцієнтами лінійного розширення. Бетон охороняє арматуру від корозії.

Бетонні і залізобетонні конструкції виготовляють або безпосередньо на місці будівництва - монолітний бетон і залізобетон, або на заводах та полігонах з наступним монтажем на будівельному майданчику - збірний бетон і залізобетон.

В даний час використовують різні види бетону. Розібратися в їх різноманітті допомагає класифікація бетонів. Бетони класифікують за середньою густиною, виду в'яжучої речовини і призначенням.

Багато властивостей бетону залежать від його щільності, на величину якої впливають щільність цементного каменя, вид заповнювача і структура бетонів. По щільності бетони ділять на особливо важкі з щільністю більше 2500 кг/м3; важкі - 1800 . 2500; легкі - 500 . 1800; особливо легкі - менше 500 кг/м3 [3].

Особливо важкі бетони готують на важких заповнювачах - сталевій тирсі або стружках (сталебетон), залізній руді (лімонітовий імагнетітовий бетони) або баріте (баритовий бетон).

У будівництві найбільш широко використовують важкий бетон з щільністю 2100 . 2500 кг/м3 на щільних заповнювачах з гірських порід (граніт, вапняк, діабаз та ін.) Полегшений бетон з щільністю 1800 . 2000 кг/м3 отримують на щебені з гірських порід з щільністю 1600 . 1900 кг/м3 або без піску (великопористий бетон).

Легкі бетони виготовляють на пористих заповнювачах (керамзит, аглопорит, спучений шлак, пемза, туф та ін.) Застосування легких бетонів зменшує масу будівельних конструкцій, здешевлює будівництво, тому виробництво їх розвивається випереджаючими темпами.

До особливо легких бетонів відносяться пористі бетони (газобетон, пінобетон), які отримують спученням суміші в'яжучого, тонкозмеленої добавки і води за допомогою спеціальних способів, і великопористий бетон на легких заповнювачах. У ніздрюватих бетонах заповнювачем, по суті, є повітря, що знаходиться в штучно створених осередках.

Головною складовою бетону, багато в чому визначає його властивості, є в'яжуча речовина, по вигляду якого розрізняють бетони цементні, силікатні, гіпсові, шлаколужні, полімербетон, полімерцементні і спеціальні.

Цементні бетони готують на різних цементах і найширше застосовують в будівництві. Серед них основне місце займають бетони на портландцементі і його різновидах (близько 65% від загального обсягу виробництва), що застосовуються для різних видів конструкцій і умов їх експлуатації, успішно використовуються бетони на шлакопортландцементі (близько 20 . 25%); та пуцоланові цементи.

До різновидів цементних бетонів відносяться: декоративні бетони, що виготовляються на білому і кольорових цементах, бетони для самонапружених конструкцій - на напружуючому цементі, бетони для спеціальних цілей, одержувані на особливих видах цементу - глиноземистому, безусадочному і т. д.

Силікатні бетони готують на основі вапна. Для виробництва виробів в цьому випадку застосовують автоклавний спосіб тверднення.

Гіпсові бетони застосовують для внутрішніх перегородок, підвісних стель і елементів обробки будівель. Різновидом цих бетонів є гіпсоцементно-пуцоланові бетони, що володіють підвищеною водостійкістю і більш широкою сферою застосування (об'ємні блоки санвузлів, конструкції малоповерхових будинків та ін.)

Шлаколужні бетони роблять на мелених шлаках, зачинених лужними розчинами. Ці бетони ще тільки починають застосовуватися в будівництві.

Полімербетони виготовляють на різних видах полімерного зв'язуючого, основу якого складають смоли (поліефірні, епоксидні, карбамідні та ін) або мономери (фурфуролацетоновий та ін), утверждаються в бетоні за допомогою спеціальних добавок. Ці бетони придатніші для служби в агресивних середовищах і особливих умовах дії (стирання, кавітація і т. д.).

Полімерцементні бетони виготовляють і на змішаному сполучному, складається з цементу і полімерної речовини. В якості полімеру використовують, наприклад, водорозчинні смоли і латекси.

Властивості бетонів на неорганічних в'яжучих можна покращувати шляхом просочення мономерами з подальшим їх затвердінням в порах і капілярах бетону. Подібні матеріали називають бетонополімерамі.

Спеціальні бетони готують із застосуванням особливих в'яжучих речовин. Для кислототривких і жаростійких бетонів застосовують рідке скло з кремнійфтористим натрієм, фосфатні та інші зв'язки. В якості спеціальних в'яжучих використовують шлакові, нефелінові, склолужні та ін, отримані з відходів промисловості, що має важливе значення для економії цементу і охорони навколишнього середовища.

Технології промисловості будівельних матеріалів Будівельне виробництво

В Україні створена низькотемпературна сольова технологія одержання цементу. При такій технології високоосновні силікати кальцію утворюються в сольовому розчині хлоридів кальцію при температурі 900-1000°С. Впровадження такої технології дає змогу скоротити питомі витрати палива, значно підвищити продуктивність печей і помельного обладнання.

2.4 Бетон, залізобетон та вироби з них

Бетоном називають штучний кам'яний матеріал, що одержують внаслідок твердіння спеціальної бетонної суміші. До складу цієї суміші входять: в'яжучий матеріал, заповнювачі (щебінь або гравій, пісок) і вода. Можуть бути введені спеціальні домішки, які регулюватимуть деякі властивості бетону. Бетонний камінь має високу міцність на стискання і невисоку міцність на розтягування і згинання. Кожна будівельна конструкція сприймає одночасно всі ці три деформації. Тому, для підсилення міцності на розтягування і на згинання, бетонні конструкції армують. Такий армований бетон називають залізобетоном. Спільна робота арматури і бетону забезпечується добрим зчепленням між ними, приблизно однаковим температурним коефіцієнтом лінійного розширення, бетон захищає арматуру від корозії.

Бетон і залізобетон - це основні будівельні матеріали сьогодення. їх широко застосовують в усіх сферах будівництва, що зумовлено їх перевагами перед іншими матеріалами: для їх виготовлення є широка сировинна база (80-85% об'єму бетону займає пісок, щебінь або гравій); будівельно-технічні властивості бетону і залізобетону можна змінювати в широких діапазонах; з бетону і залізобетону можна виготовляти індустріальні збірні великорозмірні елементи повної заводської готовності; бетон є пластичним матеріалом і це забезпечує можливість виготовлення різних за формою контрукцій; для виготовлення бетонної суміші використовують просте обладнання, простим є сам процес приготування бетонної суміші; порівняно низька вартість. Одночасно ці матеріали мають відносно велику масу, високий коефіцієнт теплопровідності, велику щільність, низьку температуростійкість.

Вихідними матеріалами для бетонів є: в'яжучі матеріали; дрібні заповнювачі; крупні заповнювачі; вода; спеціальні домішки.

В якості в'яжучого може бути цемент, вапно, гіпс, полімери або їх суміші. Марку в'яжучого добирають залежно від марки проектованого бетону (вона, як правило, вища за марку бетону). Різновид в'яжучого добирають з урахуванням вимог до бетону, технології виготовлення виробів, їх призначення та умов експлуатації.

Дрібним заповнювачем є пісок.

Якість дрібного заповнювача впливає на економію витрачання в'яжучих. Найбільше використовують природні піски (кварцові, польовошпатні, вапнякові), рідше - штучні, одержані подрібненням твердих кристалічних гірських порід. Пісок не повинен містити домішок слюди, глини, органічних домішок. Найкращими є великозернисті піски з пустотністю до 40%.

Крупними заповнювачами служать щебінь і гравій. Розміри їх зерен не повинні перевищувати 1/4 товщини бетонованої конструкції. Чистішим і міцнішим заповнювачем є щебінь. Він має гострокутні зерна і краще зв'язується з розчином. Добрими заповнювачами для полегшених бетонів є цегляний, керамічний, шлаковий щебінь. Іноді як заповнювач застосовують шлакову пемзу, керамзит, аглопорит та ін.

Вода для бетонів має бути чистою, без домішок сульфатів, жирів та інших речовин. Морську воду, стічні води дозволяється використовувати лише після їх ретельного очищення. Кількість води для бетонної суміші залежить від виду і якості в'яжучого, тонкості його помелу, характеру поверхні.

При виготовленні бетонних сумішей часто застосовують органічні та неорганічні речовини, що регулюють властивості сумішей і бетонів, надають бетонам спеціальних якостей. Це можуть бути прискорювачі твердіння, поверхнево-активні, гідрофобні речовини.

Вихідні матеріали для бетонних сумішей очищають від домішок, подрібнюють і сортують. А потім дозують відповідно до робочого складу бетону. Склад бетонної суміші спочатку встановлюють орієнтовно методом розрахунку, випробовують зразки і склад уточнюють.

Приготувати бетонну суміш можна на будівельних майданчиках і спеціальних підприємствах. Для перемішування бетонної суміші використовують бетонозмішувачі періодичної і безперервної дії. За способом перемішування матеріалів є бетонозмішувачі з примусовим і гравітаційним перемішуванням (вільне падіння суміші). Тривалість перемішування бетонної суміші залежить від її рухливості, місткості бетонозмішувача і становить 1-3 хв. (для жорстких сумішей цей час збільшують приблизно у два рази).

Транспортування бетонної суміші до місця її використання повинно забезпечити збереження її однорідності і ступеня рухливості. При цьому потрібно врахувати відстань і швидкість перевезення, економічність даного способу. Для транспортування використовують труби, стрічкові транспортери, пневматичні засоби, автосамоскиди, автобетоновози, автобетонозмішувачі тощо.

Із бетону і залізобетону виготовляють збірні і монолітні конструкції. Збірні конструкції виготовляють на спеціальних підприємствах, вони є великорозмірними (часом опорядженими), з них на будівельних майданчиках проводять монтаж (складання) будівель. Збірними конструкціями є фундаментні плити і блоки, стінові панелі, плити і настили перекрить, панелі і плити покрить, балки, колони, сходові марші, об'ємні елементи та ін. Монолітні конструкції виготовляють безпосередньо на будівельних майданчиках. Монолітними можуть бути фундаменти, опори, заводські труби, силоси, башти, елеватори, греблі, тунелі, багатоповерхові будівлі різного призначення.

Технологічний процес виготовлення збірних залізобетонних конструкцій включає такі операції: приготування бетонної суміші; виготовлення арматурних елементів; підготовлення форми; армування залізобетонних конструкцій; формування виробів; тепловолога обробка; розпалубка і опорядження лицевої поверхні.

Бетонну суміш готують у спеціальному відділенні заводу і до місця укладання транспортують трубами або стрічковими транспортерами. Арматурні елементи виготовляють в арматурному цеху, обладнаному спеціальними верстатами для різання, гнуття, зварювання. Тут виготовляють сітки і каркаси, петлі і крючки (для монтажу), закладні частини, кріплення і зв'язки збірних елементів між собою. Для виготовлення арматури використовують арматурну (вуглецеву і низьколеговану) сталь. Арматурні елементи у форму укладають так, щоб створити захисний шар від корозії. Армування збірних залізобетонних конструкцій може бути ненапружене і попередньо напружене. При виготовленні попередньо напружених конструкцій, до бетонування арматуру натягують (домкратами, електротермічним способом) і в натягнутому стані витримують доти, поки, укладений у форму бетон, не набере необхідної міцності.

Форми для виготовлення залізобетонних (бетонних) конструкцій називають опалубками. Опалубки бувають з дерева, металевими, залізобетонними, металозалізобетонними. Вони мають бути міцними і жорсткими, зберігати постійні розміри, правильність відносного розміщення їх площин протягом тривалого терміну експлуатації. Форми оглядають, очищають від решток бетону і змащують машинним мастилом, водяно-масляними емульсіями, щоб запобігти зчепленню бетону з формою.

Укладають бетонну суміш спеціальними бетоноукладачами, з бункерів, бетонороздавачами. Висота укладання не повинна перевищувати їм.

Для зміцнення конструкції бетонну суміш ущільнюють. Найчастіше для цього використовують вібратори. Суміші надають коливальних рухів, зерна заповнювачів наближаються, міжзерновий простір заповнюється цементним тістом, пухирці повітря витискаються. При виготовленні окремих виробів застосовують пресування, прокатування, трамбування, центрифугування. Іноді одночасно застосовують два способи. Час ущільнення визначається дослідним шляхом і становить 1,5-5 хв.

Заформовані вироби піддають тепловій обробці в пропарювальних камерах. У процесі твердіння вироби набувають потрібної міцності. Відпускна міцність виробів становить 70%. В природних умовах такої міцності вироби досягають за 7-10 діб. В пропарювальних камерах при температурі близько 100°С цей термін скорочується до 10-16 год. Твердіння виробів можна вести в автоклавах, їх можна обробляти гарячою водою в басейнах, можна застосовувати електропрогрівання.

На завершення проводять звільнення конструкцій від форм і поверхні опоряджують (фарбами, кольоровими бетонами, облицювальними матеріалами). При виявленні дефектів їх усувають.

На підприємствах збірного залізобетону застосовують три технологічні схеми: в непереміщуваних (стаціонарних) формах – касетах, матрицях, стендах; в переміщуваних формах (конвейєрним або потоково-агрегатним способами; безперервно.

Техніко-економічні показники. Важливими характеристиками, що зумовлюють таке широке використання бетону і залізобетону є висока якість, низька собівартість, індустріальність, можливість використання в усіх сферах будівництва. Основною характеристикою якості бетону є його міцність - здатність витримувати зовнішні навантаження без руйнування. Бетон випробовують на стискання і встановлюють марку. Для цього виготовляють бетонні кубики (200x200x200 мм), витримують їх у зволоженій тирсі 28 діб при температурі 20±2°С і піддають стисканню. Марки будівельних бетонів - 5-600 і вище (це границя міцності на стискання в кГ/см 2 ). Якість бетону характеризується його морозостійкістю (до 500 циклів), пластичністю, зручноукладальністю та ін. Бетон - порівняно дешевий матеріал. Для його приготування використовують дешеві складники, технологія його приготування проста, а отже, дешева.

Бетон - це практично єдиний матеріал, з якого можна виготовити будь-яку будівельну конструкцію, єдиний найбільш індустріальний матеріал. Виготовлення збірних конструкцій з бетону (залізобетону) дало можливість значно прискорити спорудження будівель, терміни введення будівель, а отже підвищити продуктивність праці в будівництві.

Ефективність використання в будівництві бетону і залізобетону посилюється тим, що промисловість України виробляє сьогодні велику кількість спеціальних бетонів, які, крім перерахованих, мають цілий ряд спеціальних властивостей і можуть бути використані в спеціальних умовах експлуатації. Це гідротехнічні, дорожні, асфальтові, полімерні, коміркові, поризовані бетони.

Знижують ефективність використання бетону і залізобетону їх негативні властивості. Бетони мають низьку температуростійкість і не можуть бути використані в таких частинах будівель, які нагріваються. Бетони важкі. Тому потрібно більше виготовляти легких - на пористих і легких заповнювачах. Для зниження металомісткості виробництва потрібно збільшити випуск попередньо напружених залізобетонних конструкцій

Бетони мають високий коефіцієнт теплопровідності. Для покращення теплоізоляційних властивостей потрібно розширити застосування стінових панелей із легких і коміркових бетонів, в тому числі тришарових.

3. БУДІВЕЛЬНЕ ВИРОБНИЦТВО

3.1 Особливості і структура будівельного виробництва

Будівельне виробництво - сукупність виробничих і технологічних процесів, кінцевим результатом виконання яких є будівельна продукція. Будівельною продукцією можуть бути як окремі частини об'єктів будівництва чи реконструкції, так і закінчені будівлі і споруди. Будівельна продукція включає в себе введення в експлуатацію промислових підприємств і цехів, житлових будівель, будівель громадського призначення, інших побудованих чи реконструйованих об'єктів.

Будівельну продукцію характеризує ряд відмінних особливостей:

- стаціонарність - у процесі зведення будівель і споруд більшість робітників і знарядь праці переміщаються, будівлі ж і споруди нерухомі;

- великорозмірність і масомісткість - будівлі і споруди мають, як правило, великі розміри і масу;

- різноманітність - будівлі і споруди суттєво відрізняються за виробничими й експлуатаційними характеристиками, формою, розмірами і зовнішніми обрисами, розміщенням відносно поверхні землі тощо;

Ротару:и даже после 45 лет Ваша кожа будет свежей и подтянутой, если...

Добавляю 1 каплю и СЕКС с мужем длится по 2-3 часа. Потенция железная!

Почему все аптеки молчат? Грибок ногтя боится как огня дешевого...

При простатите и вялой потенции никогда не трогайте свой...

Вам кричу! Если ноют колени и тазобедренный сустав cразу убирайте из рациона...