Главная » Як зробити » Стінові панелі з важкого бетону

Стінові панелі з важкого бетону

Залізобетон та його види

Реферат на тему Залізобетон та його види

Разместил (а): Павел Воля

  • Покарання та його види 12 кб.
  • Поняття про референдум Види референдума 9 кб.
  • Види цукру і його смакові властивості та зберігання 9 кб.
  • Спростування та його види 8 кб.
  • Міжнародний кредит та його види 12 кб.
  • Міжнародний бізнес Його види і суть 9 кб.
  • Ціни і ціноутворення у будівництві 89 кб.

Міністерство освіти і науки України

Залізобетон – це композиційний будівельний матеріал, в якому вдало сполучається робота бетонної матриці і сталевої арматури. Винаходу залізобетону передувало відкриття цементу. Змішаний у певних пропорціях з гравієм, піском і водою, цемент утворював бетон, який у першій половині 19 ст. став досить розповсюдженим матеріалом. Конструкції з бетону мали високу міцність на стиск, вогнестійкість, водостійкість, твердість, але, як і будь-який камінь, погано витримували навантаження на розтягання. Основним матеріалом для несучих конструкцій служило залізо у вигляді різного роду куткових і смуг. На відміну від бетонних металеві конструкції добре витримували розтяг і згин, але на відкритому повітрі кородували. У кінці 19 ст. стала відчуватися сильна потреба в новому будівельному матеріалі, що сполучив би в собі достоїнства заліза і бетону, але не мав би їхніх недоліків.

Стінові панелі з важкого бетону

Збірні залізобетонні вироби – відносно новий вид конструктивних елементів будівель і споруд. Почали використовувати з кінця позаминулого століття. У кінці 20-х років, на початку 30-х двадцятого століття з’явилися перші будівлі, основною частиною яких є збірні залізобетонні вироби. Проте низький рівень механізації будівництва тоді був перешкодою для широкого використання залізобетонних виробів.

використання крупнорозмірних залізобетонних елементів дозволяє перенести з будмайданчику на завод основну частину будівельних робіт;

універсальність якостей залізобетонних виробів (високоміцні, водонепроникні, жаростійкі, низько теплопровідні);

скорочення витрат металу.

значні транспортні витрати.

Залізобетон – штучний матеріал, у якому вигідно поєднується спільна робота бетону і сталі. Бетон добре працює на стиск (Rстиску > Rрозтягу в 10 – 15 разів), а сталь – на розтяг. Спільно ці матеріали добре працюють при всіх видах навантажень і впливів – при позацентровому чи центральному стиску, розтягу, вигині тощо.

За видом армування залізобетонні вироби бувають зі звичайним армуванням та з попередньо напруженим армуванням.

Звичайне армування. При виготовленні залізобетонних виробів у них закладають металеві стержні, сітки, каркаси. Такі конструкції найчастіше застосовують при стискуючих навантаженнях, прикладених центрально чи позацентрово, в згинальних елементах з невеликими робочими прольотами. Бетон розтягується мало (1 – 2 мм на 1 м довжини) при вигині, а сталь при тих же навантаженнях розтягується у 5 – 6 разів більше. Тому у розтягнутій зоні утворюються тріщини, що призводить до збільшення прогинів елемента. У тріщини потрапляє волога, відкрита арматура кородує і руйнується. Елемент конструкції експлуатувати неможливо. Для уникнення такої ситуації у відповідальних місцях, де можуть в елементах виникнути тріщини, застосовують конструкції попередньо напружені.

Попередньо напружене армування. Бетон попередньо стискують у місцях можливого розтягу. Є два способи виготовлення попередньо напружених залізобетонних конструкцій. Перший спосіб – натяг арматури на упори (на форму). До затвердіння бетону у форму закладають арматуру. З одного боку арматуру добре закріплюють на упори. З другого боку натягують арматуру спеціальними пристроями і закріплюють. Закладають бетонну суміш, ущільнюють. Після твердіння бетону арматуру звільняють від натягу і вона обтискає бетон. Другий спосіб – натяг арматури на бетон. Після набуття бетоном певної міцності арматуру розміщують у каналах, залишених у бетоні. Після затвердіння бетону арматуру натягують і закріплюють на кінцях конструктивними анкерами. Канали заповнюють ін’єкційним розчином.

Переваги попередньо напружених залізобетонних виробів:

зниження витрати арматури.

За об’ємною масою залізобетонні вироби поділяються на

особливо важкі, густина понад 2500 кг/м 3 ;

важкі 1800…2500 кг/м 3 ;

легкі 500…1800 кг/м 3 ;

особливо легкі , густина яких до 500 кг/м 3 .

За видом бетону та в’яжучої речовини залізобетонні вироби бувають

з цементних важких бетонів на звичайних щільних заповнювачах;

з особливо важких бетонів;

з легких бетонів на пористих заповнювачах;

з силікатних бетонів – щільних чи легких на пористих заповнювачах; з поризованих (чарункуватих, ніздрюватих) бетонів;

зі спеціальних бетонів (термостійких, хімічно стійких, гідротехнічних, декоративних тощо).

За структурою залізобетонні вироби поділяються на суцільні або порожнисті, одношарові або багатошарові (двошарові).

За призначенням залізобетонні вироби бувають:

для житлових та громадських будівель;

для промислових будівель;

для інженерних споруд;

За способом виготовлення : монолітні та збірні.

Монолітні – виготовлені безпосередньо на будівельному майданчику. Для них характерні одноразові витрати на створення виробничої бази, проте тут велика затрата ручної праці, значні терміни будівництва, ускладнення будівництва взимку.

Збірні залізобетонні вироби виготовляють у заводських умовах. У цьому випадку зростає продуктивність праці, підвищується заводська готовність виробів, скорочуються терміни будівництва, знижується витрата лісоматеріалів для опалубки та риштування, скорочуються витрати на зимове будівництво.

Всі залізобетонні вироби поділяються на

лінійні (колони, ригелі, балки, прогони, палі, перемички, ферми тощо),

площинні (плити покриттів і перекриттів, панелі стін і перегородок, підпірні стінки, стінки бункерів тощо),

блокові (масивні вироби фундаментів, стіни підвалів, інших огороджувальних конструкцій),

просторові (об’ємні елементи конструкцій – санітарні кабіни, ліфти, кільця колодязів, короби).

Рис. 9.1. Фрагмент одноповерхової промислової будівлі:

1 – фундамент; 2 – колона крайнього ряду; 3 – фундаментна балка; 4 – стінова панель; 5 – консоль колони; 6 – підкранова балка; 7 – панель покриття; 8 – балка покриття; 9 – колона середнього ряду; 10 – колона торцевого фахверку

Фундаментні плити – висота 40 – 50 см, ширина 120 – 320 см, довжина 80, 100, 120 см, армовані у нижній частині зварною сіткою. Виготовляють з бетону класу В10.

Фундаментні блоки (блоки стін підвалу) – висота 60 см, ширина 40 – 60 см, довжина до 3 м. З важкого бетону класу В10. Армують лише монтажною арматурою (для зручності монтажу). Маса їх до 3 тон. Бувають суцільні та порожнисті.

Колони виготовляють з важкого бетону класів В15 – В40, залежно від діючих навантажень та конструктивних параметрів. Бувають суцільного поперечного перерізу або двовіткові, одно - чи двоконсольні або безконсольні. Армують просторовими каркасами.

Фундаменти під колони (башмаки) стаканного типу виготовляють з бетону класів В10 – В20. Армують зварними сітками.

Підкранові балки виготовляють з важкого бетону класів В25 – В40 лише попередньо напруженими таврового чи двотаврового перерізу. Їх довжина 6 чи 12 м.

Стінові панелі застосовують як для зовнішніх огороджень, так і для внутрішніх стін. Для неопалюваних будівель зовнішні стінові панелі виготовляють з важкого чи легкого бетону класів В15 і вище, фасадна сторона оздоблюється. Для опалюваних будівель зовнішні стінові панелі виготовляють з легких поризованих бетонів або шаруваті з теплоізоляцією з пінополістиролу, мінеральної вати, легких поризованих бетонів. Внутрішні стінові панелі виготовляють з важкого чи легкого бетону класу В10 і вище. Панелі армовані сітками.

Стінові блоки для зовнішніх та внутрішніх стін виготовляють суцільними або порожнистими. Армовані просторовими каркасами. Їх середня густина 600…1200 кг/м 3 , міцність при стисканні 5…20 МПа.

Елементи збірних сходів – сходові марші, площадки, східці, проступи. Сходові марші завдовжки до 3,6 м, шириною до 1,8 м виготовляють у спеціальних формах, що мають заданий ступінчастий переріз. Проступи оздоблюють цементним розчином з мармуровою крихтою чи іншою фактурою. Сходові площадки виконують у вигляді прямокутної ребристої плити з бетону класу В15, армовані зварною сіткою та каркасами у ребрах. Їх оздоблюють мозаїкою чи декоративними розчинами з високою зносостійкістю. Аналогічні за виготовленням та матеріалами балконні плити.

Плити перекриття виконують порожнистими (з овальними чи круглими порожнинами), суцільними або ребристими. Їх виготовляють з важкого бетону класів В15 – В25. Армують зварними каркасами, сітками, при потребі попередньо напружуваною арматурою.

Балки покриттів виконують двосхилими, з паралельними поясами, гратчастими, з бетону класів В25 – В40. Армують просторовими і пласкими каркасами, попередньо напружуваною арматурою. Їх довжина 6, 9, 12, 18, 24 м.

Ферми, арки покриттів застосовують для прольотів 18, 24, 30, 36 м. Нижній пояс їх попередньо напружений. Інші елементи армуються просторовими каркасами. Виготовляють ці конструкції з бетону класів В30 – В40.

Об’ємні елементи. Цілі квартирні блоки заводського виготовлення, включаючи сантехніку, електротехнічні пристрої, вбудовані меблі, кухонне обладнання. На заводі з окремих плоских елементів збирають цілі об’ємні блоки або виготовляють їх монолітними (часто економічніші) в об’ємних формах. В залежності від планування блоки-квартири бувають: дві житлові кімнати; житлова кімната, кухня, санвузол; сходова клітка, кухня, санвузол. Така номенклатура дає змогу отримувати одно -, дво -, трикімнатні квартири.

Сантехнічні кабіни та вироби, включаючи мережі водопостачання, каналізації, опалення, сміттєпровід, вентиляції – із збірних елементів заводського виготовлення на будмайданчику монолітно з’єднують.

Залізобетонні вироби спеціального призначення

Транспортне будівництво – мостові конструкції, опори електромереж, шпали, тюбінги, плити дорожніх та аеродромних покриттів виготовляють з важкого бетону класів В25 – В40, високої морозостійкості та водонепроникності. Для конструкцій зі значними прольотами застосовують попередньо напружувану арматуру.

Гідротехнічне будівництво – залізобетонні труби безнапірні діаметром 10 – 60 см, завдовжки 1 – 2 м, напірні труби діаметром 50 – 120 см, завдовжки 4, 6 м; балки, безбалкові перекриття, фундаментні плити, підпірні стінки виготовляють з бетону В15 – В40 з підвищеними вимогами до морозостійкості, водостійкості, тріщиностійкості.

Архітектурні деталі (плоскі оздоблювальні плити, карнизи, барельєфи, пілястри, капітелі колон, розеток) та огорожі виготовляють з атмосферостійких звичайних чи декоративних бетонів класів В25 – В40, морозостійкості F25 і вище. Щоб уникати забруднень, поверхня має бути щільною і гладенькою.

Сільськогосподарське будівництво – силосні вежі, бункери, траншеї виготовляють зі збірних залізобетонних кілець; лотки, труби, стовпи для меліоративних систем. На поверхню залізобетонних виробів наносять захисний шар для запобігання дії на бетон органічних кислот.

Технологічний процес складається з таких операцій:

Приготування бетонної суміші.

Виготовлення арматурних виробів.

Формування та ущільнення виробів (при потребі укладається теплоізоляція).

Декоративне оздоблення лицьової поверхні.

Схеми виробництва залізобетонних виробів

Виготовлення виробів у нерухомих формах (від підготовки форм до розпалублення – все виконується на одному місці). Формування виробів може відбуватися на плоских стендах (рис. 9.2), у матрицях, у касетах.

Рис. 9.2. Стен для виготовлення попередньо напружених балок:

1 – установка для натягу арматури; 2 – бунтотримачі з дротовою арматурою; 3 – натяжний пристрій; 4 – візок для подачі арматури; 5 – бетоноукладальник; 6 – траверса

Виготовлення виробів у рухомих формах . Деякі операції виконуються на спеціалізованих постах. Форму і виріб разом з формою пересувають по цих постах, де і виконують певні операції. При конвеєрному способі (рис. 9.3) постів найбільше. При поточно-агрегатному способі (рис.9.4) на одному посту виконують декілька операцій – наприклад, вкладання арматури, вкладання і ущільнення бетонної суміші.

При безперервному формуванні залізобетонні вироби формують на вібропрокатному стані (рис. 9.5). Це один з нових способів виготовлення залізобетонних виробів з досить високою продуктивністю праці, максимальним використанням виробничих площ, зниженням матеріаломісткості виробів.

Рис. 9.3. Конвеєрний спосіб виготовлення панелей зовнішніх стін:

1 – візок; 2 – пост очищення і змащування форм; 3 – пост вкладання фактурного шару; 4 – пост укладання арматурного каркасу і закладних деталей; 5 – вібронасадка; 6 – пост укладки бетону; 7 – пост вібрування з при вантаженням; 8 – пост технічного контролю; 9 – піднімач; 10 – камери термообробки; 11 – спускач; 12 – кантувач; 13 – відділок комплектації

Рис. 9.4. Схема агрегатно-поточного способу виготовлення збірних залізобетонних виробів:

1 – розкриття бортів форми з пропареною панеллю; 2 – знімання притискного щита кантування панелей; 3 – очистка і змащування форм; 4 – заповнення форми арматурним каркасом, закладними деталями і встановлення притискного щита; 5 – заповнення форми легким бетоном і ущільнення; 6 – передача форми з панеллю на траверсний візок; 7 – роздача бетонної суміші самохідними візками; 8 – нанесення декоративного шару; 9 – пункт контролю; 10 – комплектація панелі; 11 – технічний контроль і стропування панелі перед відправкою у пропарювальну камеру 12

Рис. 9.5. Вібропрокатний стан:

а) загальний вигляд; б) – технологічна схема: 1 – кантувач; 2 – обгінний конвеєр; 3 – притискні валки з пневмоциліндрами; 4 – конвеєр; 5 – прокатний стан; 6 – калібруючи секція; 7 – дозатори; 8 – шнек попереднього перемішування; 9 – бетонозмішувач; 10 – фреза; 11 – віброрейка; 12 – вібробалка; 13 – приймальна секція

За способом армування вироби поділяються на попередньо напружені та зі звичайним армуванням. За призначенням арматура поділяється на робочу (основну), монтажну, конструктивну. Робоча арматура ставиться у місцях, де виникають розтягуючі напруження. Монтажна арматура – у вигляді закладних деталей, петель, гаків. Арматурні вироби (сітки, плоскі та просторові каркаси, окремі стержні різної конфігурації) виготовляють у арматурних цехах, оснащених різальними, вигинальними, зварювальними апаратами. Стержньову арматуру постачають завдовжки 13 м або іншої необхідної довжини, не більшої за 13 м, дротову арматуру, канати у мотках (бухтах).

У арматурних цехах виконують такі операції:

підготовка дротової чи стержньової арматури – чистка, правка, різка, стикування, гнуття. Для цього арматурні цехи обладнані правильно-різальними автоматами;

збирання плоских сіток та каркасів;

виготовлення просторових каркасів, включаючи приварювання монтажних петель, закладних деталей.

При виготовленні попередньо напружених конструкцій по всьому перерізу бетону або лише в розтягнутій зоні створюють попереднє обтискання бетону. Для цього використовують високоміцний дріт, канати, високоміцну термічно зміцнену стержньову арматуру, арматурні пучки, арматурну сталь класу А-ІІІв, зміцнену витягуванням.

Способи натягу арматури

1. Механічний спосіб – осьовий розтяг домкратами та іншими механізмами. Спочатку, на першому етапі, набирають 50% від проектного натягу, перевіряють упорні затиски, розміщення. Другий етап - натягують ще на 10% від проектного напруження і витримують 5 хв. Третій етап – досягають проектного напруження арматури, закріплюють її в такому стані; укладають бетонну суміш, ущільнюють її і подають на твердіння. Коли бетон набере певної міцності , натяг арматури відпускається, виконується це у два – три етапи, а не одразу.

2. Електротермічний спосіб – видовження арматури відбувається внаслідок нагрівання її електрострумом. Видовжену арматуру анкерують на упори, охолоджують, виконують бетонування і т.д.

3. Безперервний механічний та електротермічний натяг. По периметру піддона чи стенда поставлені штирі. Навколо штирів навивають, фіксуючи положення, попередньо напружений дріт. Розміщується така арматура у поздовжньому, поперечному чи у просторовому напрямках. Бетон отримує двовісний, тривісний чи просторовий обтиск. Застосовуються машини з поворотним столом-платформою, з поворотною траверсою, з поздовжньо-поперечним рухом каретки і нерухомим контуром, з поступально-зворотнім рухом каретки і обертальним сердечником чи контуром.

Основні вузли машини:

вкладання дроту на штирі чи сердечник.

Щоб не було обриву дроту, його підігрівають електрострумом на деяких ділянках.

При формуванні залізобетонних виробів виконують 2 групи операцій:

перша – підготовка форм (виготовлення, очищення, змащування, збирання);

друга – укладання та ущільнення бетону. Форми застосовують дерев’яні (досить дешеві, проте технічна оборотність їх невисока – до 10 разів), металеві, залізобетонні, металозалізобетонні.

Для змащування форм застосовують такі суміші:

олійні емульсії з кальцинованою содою;

Способи формування: стендовий, поточно-агрегатний, конвеєрний, безперервне формування, на двоярусних станах.

Твердіння залізобетонних виробів повинно відбуватися при вологості 100% за такими режимами:

нормальний при температурі 15 – 20 0 С;

теплообробка при температурі до 100 0 С і нормальному тиску;

у автоклаві – пропарювання при t = 170 – 200 0 С і тиску 0,8– 1,2МПа.

Нормальний режим не потребує ніяких затрат. Відпускна міцність – близько 70% від проектної (твердіння протягом 7 – 10 діб). Недолік – зайняті значні виробничі площі. Для здешевлення та прискорення твердіння застосовують прогресивні технології – використовують швидкотверднучі цементи, жорсткі бетонні суміші, інтенсивне ущільнення, добавки для прискорення твердіння, гарячі бетонні суміші.

Теплообробка при нормальному тиску триває протягом 10 – 16 годин, набирається проектна міцність бетону. Переважно застосовують пропарювання в камерах (рис. 9.6), а також електропрогрівання, контактний обігрів, витримування у басейнах з гарячою водою.

Рис. 9.6. Пропарювальна камера:

1 – підлога; 2 – трап, 3 – пристрої та 4 – система для відведення конденсату; 5 – стіни камери; 6 – отвір для введення пари; 7 – трубопровід; 8 – перфорована труба; 9 – отвір для вентиляції при охолодженні; 10 – канал для відбору пароповітряної суміші; 11 – конус герметизації; 12 – черв’ячний гвинт; 13 – припливний затвор для впускання повітря; 14 – кришка; 15 – швелер; 16 – кутовик; 17 – теплоізоляція

Рис. 9.7. Щілинна камера для теплообробки залізобетонних виробів:

І – зона нагрівання; ІІ – зона ізотермічного витримування; 1 – спускач; 2 – нагрівачі; 3 – візок з виробом; 4 – піднімач

У автоклаві (рис. 9.8) за 8 – 10 годин набирається проектна міцність бетоном. У автоклаві виготовляють бетони класів В20 і вище.

Рис. 9.8. Схема автоклаву:

1 – корпус; 2 – кришка; 3 – механізм кришки; 4 – попереджувальний клапан; 5 – патрубок для перепуску пари; 6 – перфорована трубка; 7 – патрубок для виведення конденсату; 8 – рухливі опори; 9 – рейки; 10 – вакуум-система; 11 – нерухома опора; 12 – патрубок для введення пари

Ротару:и даже после 45 лет Ваша кожа будет свежей и подтянутой, если...

Добавляю 1 каплю и СЕКС с мужем длится по 2-3 часа. Потенция железная!

Почему все аптеки молчат? Грибок ногтя боится как огня дешевого...

При простатите и вялой потенции никогда не трогайте свой...

Вам кричу! Если ноют колени и тазобедренный сустав cразу убирайте из рациона...