Главная » Як зробити » Структура бетонної суміші і бетону

Структура бетонної суміші і бетону

Бетонна суміш. Структура бетонної суміші.

У результаті змішування з водою компонентів (цементу, заповнювачів і добавок) утворюється бетонна суміш. Це бага­тофазова гетерогенна система, до складу якої входить, крім твер­дих частинок і рідини (вода), також певний об'єм втягнутого при змішуванні повітря.

Внаслідок дії внутрішніх сил взаємодії між частинками твер­дої фази і води у бетонній суміші виникають зв'язки і певні властивості, характерні для структурованих систем, які займа­ють проміжне положення між в'язкими рідинами і твердими тілами. Бетонні суміші відрізняються від дійсно в'язких рідин наявністю незначної міцності структури або структурної в'яз­кості завдяки силам внутрішнього в'язкого тертя, а від твердих тіл - відсутністю достатньої пружності форми і здатністю до значних необоротних пластичних деформацій текучості навіть при незначних механічних навантаженнях. За аналогією з колоїдними дисперсними системами бетонні суміші ще до початку тужавлення і тверднення в'яжучого утво­рюють просторові структури, які мають певну пластичну міц­ність і не змінюють свого механічного стану без прикладання зовнішньої енергетичної дії. Властивості бетонної суміші залежать від її структури і влас­тивостей компонентів, присутності в її складі хімічних доба-вок-модифікаторів і ряду інших фізичних і технологічних фак­торів. Важливим фактором, який впливає на властивості бетонної суміші, є геометричні параметри її структури. Перш за все це співвідношення між об'ємами цементного тіста і заповнювачів. В залежності від цього співвідношення можна виділити три основні типи структур бетонної суміші. В першій структурі зерна заповнювача розсунуті на значну відстань і між ними практично не має ніякої взаємодії - це струк­тура з плаваючим заповнювачем. В другій структурі, яка є найбільш поширеною, кількість цементного тіста значно менша і вона тільки заповнює пустоти між зернами заповнювача з незначним розсуненням самих зе­рен. У такій структурі внутрішнє тертя між зернами заповню­вача збільшується і для забезпечення такої ж рухливості суміші порівняно із структурою першого типу необхідні більш інтен­сивні механічні дії при ущільненні або збільшення рухливості цементного тіста за рахунок збільшення його водопотреби. У третьому типі структури бетонної суміші характерна не­достатня кількість цементного тіста для заповнення пустот між зернами заповнювача. Таку суміш називають крупнопористою (зерна заповнювача тільки обмазані шаром цементного тіста). Особливий тип структури утворюється у процесі так звано­го роздільного бетонування, коли в опалубку або форму спо­чатку засипають (і навіть ущільнюють) крупний заповнювач, а потім із застосуванням розчинонасосу під тиском (знизу вверх) нагнітають цементний розчин, який повністю заповнює пусто­ти між зернами заповнювача. Кожна структура бетонної суміші має свої закономірності, які визначають її властивості і вплив на них різних факторів. Для структури першого типу вирішальне значення мають влас­тивості цементу, технологічні властивості визначаються у від­повідності із залежностями, характерними для в'язких рідин. У структурі другого типу посилюється роль заповнювача і тертя між його зернами. Особливо суттєво впливає заповнювач на властивості структур третього типу, де потрібно враховувати сили внутрішнього (сухого) тертя між зернами заповнювачів, які мають між собою практично безпосередній контакт. Перехід від одного типу структури до другого зі збільшен­ням вмісту заповнювача здійснюється поступово. У структуру бетонної суміші кожного типу в процесі змішування компонен­тів втягується різний об'єм повітря. Найбільший об*єм повітря характерний для структур третього типу. Для одержання бетонів із поризованим цементним каменем у бетонну суміш вводять повітровтягуючі або газоутворюючі добавки, що може впливати на структуру всіх тилів. Але у всіх випадках потрібно забезпечити стабільність структури бетон­ної суміші на кожній стадії технологічної обробки, особливо при транспортуванні, укладанні й ущільнені. Головну структуроутворювальну роль у бетонній суміші виконує цементне тісто - тонкодисперсна система, яка склада­ється з твердих частинок в'яжучого, спеціально введених тон-комелених добавок, пилуватих і глинистих домішок у заповню­вачах, а також води.

Завдяки занадто великій поверхні поділу фаз між частинка­ми виникають сили молекулярної взаємодії, діють капілярні сили поверхневого натягу, внутрішнього тертя тощо. Сили ка­пілярної взаємодії спричиняють стиск системи, що збільшує зв'язаність і сприяє створенню умов для пластичної деформа­ції системи.

Відносний вміст цементного тіста у структурі бетонної су­міші, його властивості значною мірою визначають і техноло­гічні властивості бетонної суміші. Водночас на ці властивості суттєво впливають і фізико-механічні геометричні властивості заповнювачів - водопоглинання, пустотність, питома поверх­ня, жорсткість, розміри і форма зерен, гранулометричний склад тощо.

ЦЕНТРИФУГУВАННЯ БЕТОНУ (бетонної суміші)

- застосовується при виробництві безнапірних і напірних (за триступеневої технології) труб, опор ЛЕП, зв'язку та освітлення, а також ін. будує, виробів і конструкцій, переважно круглого перерізу. Центрифугування бетону грунтується на властивості бетонної суміші, що знаходиться всередині обертовою форми, прагнути під дією відцентрових сил до периферії форми і тут ущільнюватися. Виготовлені центрифугуванням труби та ін. вироби відрізняються великою щільністю і високою міцністю бетону, малими водопоглинанням і водопроникністю, підвищеним опором агресивних впливів. Центрифугуванням бетону можливо виготовляти труби та ін. вироби великої довжини з різною товщиною стінок і з великою точністю при невеликих трудових витратах. Процес центрифугування бетону здійснюється в горизонтальних формах, рідше застосовуються вертикальні форми. Форми для центрифугування бетону можуть бути суцільними роз'ємними або нероз'ємними (відстійний спосіб) або перфорированиими (дырчатыми) роз'ємними (фільтраційний спосіб), з фільтрами з бавовняної тканини. Відцентрові верстати застосовуються переважно роликові, рідше - шпиндельні; вони приводяться в обертання від двигуна постійного струму, що дозволяє плавно змінювати число оборотів форми. На заводах СРСР широко застосовується спосіб виготовлення відцентрових труб в роз'ємних формах, рідше - у нероз'ємних з иарафннированием внутрішньої поверхні форми до укладання в неї і ущільнення бетонної суміші. Прискорення твердіння бетону здійснюється пропариванпем в камерах; при цьому парафінова мастило розплавляється і труби легко виходять з форми. Застосовується також спосіб центрифугування в перфорованих формах на шпиндельних центрифугах, їх перевагою є можливість негайного зняття форми внаслідок хорошого ущільнення і сильного зневоднення при центрифугуванні, що забезпечується великою окружною швидкістю обертання форми (до 20 м/с). На роликових і шпиндельних центрифугах можливе виготовлення труб діаметром до 2 ж, завдовжки до 7 м. Для усунення анізотропії (різної щільності) центрифугированного бетону по поперечному перерізу успішно застосовується процес виготовлення труб діаметром от500 до 1000 мм на робочий тиск до 15 am з пошаровим центрифугуванням бетонної суміші. У США широко поширений спосіб виготовлення залізобетонних труб «Сенвиро», у до-ром поєднуються центрифугування, вібрація і прокатка внутрішньої поверхні труби роликами.

Літ.: Попов А. П., Виробництво бетонних і залізобетонних труб, в кн.: Залізобетонні конструкт в. Стан і перспективи розвитку, М., 1962, гол. 7; Овсянкін в. І., Залізобетонні труби для напірних водоводів, М., 1960.

Для центрифугування застосовують рухливі бетонні суміші з осіданням конуса 7 . 10 см і витратою . Найбільш високу якість труб досягається при центрифугуванні бетону і.

Висока ступінь ущільнення бетонної суміші вібруванням | досягається застосуванням . Спосіб центрифугування порівняно легко дозволяє. отримувати вироби з бетону.

4. основні властивості бетонної суміші та бетону. . зрушення суміші преси вал-. ком і її розрив. Центрифугування.

Бетони . Матеріали, технології, обладнання. . втапливание каміння в бетонну суміш . її вібруванням, виброштампованием, центрифугуванням, вакуумуванням, прокатом.

При виробництві трубчастих елементів методом центрифугування можливо розшарування бетонної суміші: більш важкі зерна . Регулюючі пористість бетонної суміші та бетону.

найбільшу . поширення отримали наливний і набивний способи і центрифугування. . Цей спосіб зветься «шприц бетон»; 2) бетонна суміш перемішується заздалегідь і.

добавок, що регулюють пористість бетонної суміші та бетону; а. . заводських умовах труб нерідко здійснюється за рахунок центрифугування або центрифугування з вібрацією.

На властивості бетону ще більший вплив, ніж перемішування, надає ущільнення бетонної суміші. . Для формования труб часто використовують центрифугування.

Водопотребность бетонної суміші. Вплив заповнювача на міцність розчину і бетону. . Центрифугування бетону.

Не менш важливо при призначення складу бетону передбачити, щоб властивості бетонної суміші соответствавали наявних механізмів для її ущільнення і укладання.

. вібруванням, виброштампованием, центрифугуванням, вакуумуванням, прокатом (див. гол. . Підвищити якість бетону можна вакуумуванням суміші, при цьому з бетонної суміші.

В процесі виготовлення і твердіння бетону можна виділити два періоди . Бетонну суміш отримують і при заутворі суміші заповнювачів органічними та іншими рідкими сполучними.

Підвищення розглянутих рівнів кордонів з ростом міцності для центрифугированного бетону спостерігалося в дослідах Н. П. Бурмістрова. Застосування більш однорідної суміші без.

В бетон для фундаментів кладуть великі камені, що дає економію бетонної суміші. Пісок не повинен містити забруднень, що знижують якість бетону.

Будматеріали. Бетони, розчини. . БЕТОННІ СУМІШІ. Бетонну суміш отримують після ретельного перемішування в'яжучого речовини, дрібного і великого заповнювачів, води і.

В результаті формування, ущільнення і подальшого твердіння бетонної суміші. виходить штучний кам'яний матеріал, званий бетоном.

Це властивість широко використовують в технології бетону, наприклад Для формування виробів . Рухливість бетонної суміші - здатність її розтікатися під власною масою.

Приготування бетонної суміші виробляється на районних і центральних заводах товарного бетону або на бетонозмішувальних установках.

Перший шар бетонної суміші укладається бетоноукладчиком. . По закінченню центрифугування зливається шлам, форма знімається з центрифуги і спрямовується на пост.

Властивості бетонної суміші і бетону

Свіжо приготована бетонна суміш повинн мати добру удобоукладу-ваність, тобто здатність заповнювати форму і ущільнюватись. Ця властивість суміші оцінюється рухомістю або жорсткістю.

Рухомістю бетонної суміші називають здатність її розпливатися під дією власної маси. Ступінь рухомості оцінюють величиною осадки конуса, сформованого з цієї суміші. Рухомість бетонної суміші визначається на стандартному зрізаному металевому конусі висотою 300 мм з діаметрами основ 100 і 200 мм. Конус встановлюють на металеву поверхню і через верхній отвір заповнюють сумішшю з її ущільненням. Після ущільнення металевий конус знімають. Конус з бетонної суміші під дією власної маси починає осідати. Величину осадки замірюють лінійкою. Чим більша осадка конуса тим більша рухомість бетонної суміші.

Одночасно з рухомістю можна визначити зв’язаність компонентів суміші. При недостатній зв’язаності під час зняття металевого конуса бетонна суміш буде осипатись і бетонний конус може розвалитись.

Жорсткістю бетонної суміші називають її здатність розпливатись і заповнювати форму під дією вібрації. Величина жорсткості характеризується часом вібрації в секундах, необхідним для вирівнювання і ущільнення суміші у формі спеціального приладу.

Рухомість бетонної суміші залежить від виду цементу, кількості води і цементного тіста, зернистості і форми наповнювача, вмісту піску. Рухомість суміші слід вибирати якомога меншою, але достатньою для доброго укладування і ущільнення суміші.

Так для тонкостінних конструкцій рекомендуються суміші з рухомістю 40 – 60 мм і жорсткістю 10 – 15 сек, для для виготовлення балок, плит, колон – суміші з рухомістю 20 – 40 мм і жорсткістю 15 – 25 сек, для фундаментів – суміші з рухомістю 0 мм і жорсткістю 50 – 60 сек.

До основних властивостей важкого бетону відноситься міцність, щільність, водонепроникність, морозостійкість, усадка та розширюваність, стійкість проти корозії, вогнестійкість.

Міцність на стискування є основним показником механічних властивостей бетону. Вона визначається межею міцності при стискуванні зразків 150 х 150 х 150 мм, виготовлених з певної бетонної суміші і витриманих в нормальних умовах 28 діб.

За межею міцності на стискання для важких бетонів встановлені такі марки: М 100, М 150, М 200, М 250, М 300, М 350, М 400, М 450, М 500, М 600, М 700, М 800. Для фундаментів та інших масивних конструкцій застосовують бетон М 100 і М 150, для звичайних залізобетонних конструкцій – бетон М 200 та М 250, для попередньо навантажених залізобетонних конструкцій – бетон М 300 – М 600.

Міцність бетону на стискання залежить від активності цементу, співвідно-шення маси води і цементу, міцності та якості наповнювачів, їх зернистості, тривалості твердіння, температури і вологості навколишнього середовища та ін.

Для хімічної взаємодії цементу з водою потрібно не більше 20% води від маси цементу. З метою поліпшення укладання бетонної суміші кількість води збільшують до співвідношення В/Ц = 0,4 – 0,7. Надлишкова вода, що не вступає в хімічну реакцію з цементом, випаровується з бетону, утворюючи в ньому порожнини. Це призводить до зменшення щільності і відповідно міцності бетону. Виходячи з цього, міцність бетону можна підвищити шляхом зменшення водоцементного співвідношення і посиленого ущільнення.

Міцність бетону залежить від правильного перемішування його складових в бетонозмішувачі, коли всі зерна наповнювача повністю покриті шаром цементного тіста.

Значний вплив на міцність бетону має ступінь ущільнення, тривалість та умови твердіння бетону. Добре ущільнений бетон в сприятливих температурних і вологих умовах безперервно набирає міцність протягом декількох років. Зі зниженням температури швидкість зростання бетону сповільнюється, а при температурах нижче 0 ºС твердіння припиняється. Тому бетон при невисоких температурах підігрівають. При замерзанні води в бетоні може відбуватись його руйнування. Для створення необхідного вологого середовища бетони на портландцементі протягом 7 днів, а бетони на інших цементах протягом 14 днів потрібно періодично поливати водою або нанести плівкоутворюючі матеріали, які унеможливлюють випаровування води.

Ущільнення бетонної суміші, укладеної в опалубку чи форму, проводять спеціальними вібраторами або шляхом вібропресування, віброштампування, вібропрокатування, вібровакуумування, центрифугування тощо. Зі збільшенням щільності бетону зростає не тільки міцність, а й водонепроникність, морозо- та корозієстійкість.

Підбір складу бетону полягає у встановленні найбільш раціонального співвідношення між складниками. Розрахунки складу бетону виконують за формулами. Після виконання розрахунків проводять пробні заміси та випробування зразків.

Різновидами важких бетонів є гідротехнічний бетон, який має підвищену щільність, водонепроникність і морозостійкість, дорожній бетон, який має бути міцним на згін, щільним і морозостійким, декоративний бетон для оздоблення зовнішніх і внутрішніх стін будівель, кислотостійкий бетон, що має високу стійкість проти дії неорганічних кислот, жаростійкий бетон, який може зберігати свої властивості при 1500 – 1800 ºС та особливо важкий бетон для захисту від радіації

Ротару:и даже после 45 лет Ваша кожа будет свежей и подтянутой, если...

Добавляю 1 каплю и СЕКС с мужем длится по 2-3 часа. Потенция железная!

Почему все аптеки молчат? Грибок ногтя боится как огня дешевого...

При простатите и вялой потенции никогда не трогайте свой...

Вам кричу! Если ноют колени и тазобедренный сустав cразу убирайте из рациона...