Главная » Як зробити » Теплоізоляційні вироби з ніздрюватого бетону

Теплоізоляційні вироби з ніздрюватого бетону

Стінові блоки з ніздрюватого бетону

Стінові блоки з ніздрюватого бетону - це будівельний матеріал для кладки стін зі швами мінімальної величини.

При застосуванні відповідного розчину, блоки використовують в якості будівельного матеріалу для несучих зовнішніх і внутрішніх стін.

При цьому, міцнісні характеристики блоків дозволяють зводити будівлі з перекриттями з пустотних плит висотою до 3 поверхів.

Блоки можуть використовуватися також і для заповнення каркасу при монолітному залізобетонному житловому будівництві, а також пристрої перегородок.

Армовані вироби, що виготовляються з ніздрюватого бетону (плити перекриття, перемички, сходові ступені) є конструктивним доповненням до блоків.

За екологічним властивостям ніздрюватий бетон стоїть в одному поряд з дерев'яними конструкціями.

Будови з пористого бетону набагато довговічніше і не вимагають догляду.

Матеріал має низький вміст природних радіонуклідів і відповідає всім санітарно-гігієнічним вимогам для будівництва.

Ніздрюватий бетон ефективно перешкоджає поширенню вогню. Його можна застосовувати для всіх класів протипожежної безпеки.

Масивність матеріалу забезпечує вирівнювання температурних коливань, як влітку, так і взимку.

Теплоакумулюючі властивості ніздрюватого бетону сприяють підвищення комфорту всередині приміщення і дозволяють заощадити на опалювальній енергії.

Для порівняння, стіна з пористого бетону по вартості приблизно в 2 рази нижче, ніж стіна, зроблена з цегли, а за якістю значно вище.

Вироби з бетонів пористої та ніздрюватої структури

Прогресивними у теперішній час є вироби і конструкції ніздрюватих бетонів, які утворюються внаслідок затвердіння попередньо поризованої суміші в’яжучого, органічних та неорганічних домішок й води. Структура ніздрюватих бетонів характеризується наявністю рівномірно розподілених пор діаметром до 2 мм, заповнених повітрям чи газом. Від величини пор та їх кількості в одиниці об'єму залежать головні властивості бетону: середня щільність, міцність, теплопровідність. Об'єм пор може досягати 85. 90% загального об'єму ніздрюватого бетону.

За видом в'яжучого розрізняють ніздрюваті бетони на портланд цементі, вапняно-кремнеземистому в'яжучому, гіпсовому в'яжучому.

За способом твердіння ніздрюваті бетони і вироби з них поділяють на автоклавного і безавтоклавного тверднення. Вихідними матеріалами для автоклавних ніздрюватих бетонів і кремнеземистий компонент у вигляді суміші звичайного і меленого піску.

Вихідними матеріалами для ніздрюватих бетонів безавтоклавного тверднення є портландцемент і кремнеземистий компонент у вигляді суміші грубо і тонкомелених неорганічних силікатних речовин (шлаків металургійних виробництв, шлаків ТЕС).

За способом пороутворення розрізняють ніздрюваті бетони в основному двох видів: піно-та газобетони. Пінобетони виготовляють інтенсивним змішуванням розчинової суміші з попередньо приготовленою технічною піною. Для виготовлення технічної піни використовують смолу нейтралізовану повітря втягувальну; клеєканіфольний, смолосалоніновий, алю-гмосульфонафітеновий піноутворювачі. Витрати піноутворювача для одержання піни становлять: клеєканіфольного - 8. 12%; смолосапонінового - 12..16%; алюмосульфонафтенового-16…20% до кількості води.

Газобетони виготовляють вспухненням укладеної у форми розчинової суміші, в яку введенні газоутворюючі домішки: алюмінієву пудру марок ПАК-3 або ПАК-4. Їх витрати на 1 м 3 бетону залежать від потрібної щільності бетону і складають при щільності 350кг/м 3 - 690Г/М 3 бетона; 500 - 540 г/м 3 ; 600 - 470 г/м 3 , 700-360 г/м 3 ; 800-300 г/м 3 . Важливою технологічною операцією при виробництві виробів з газобетонів є прожарювання алюмінієвої пудри. Це пов'язане з тим, що при виробництві пудри для захисту її поверхні від окислення вводять парафін, який покриває тонкою плівкою кожну частинку алюмінія і надає їм гідрофобності. Така плівка перешкоджає утворенню суспензії під час змішування пудри з водою. Прожарюють пудру протягом 4. 6 годин в електричних печах при температурі 200. 220С.

Використовують також спосіб приготування суміші з розчинами поверхнево-активних речовин (милонафт, ЛСТ), які надають частинкам пудри гідрофільності. При цьому дещо уповільнюється пряме газоутворення. Витрати поверхнево активної добавки становлять до 5% сухої речовини до маси пудри. Удосконалюючи технологію виробництва виробів з ніздрюватих бетонів в останні роки, використовують модіфікуючі хімічні домішки. Для скорочення строків витримування виробів до автоклавної обробки у 1,5. 2 рази вводять домішки моноетаноламіну, триетанол аміну, тринатрій фосфату, які інтенсифікують процес структуроутворення в початкові строки. Ефективним є використання комплексних домішок з застосуванням суперпластифікаторів.

При виробництві безавтоклавних ніздрюватих бетонів найдоцільніше застосовувати алітовий цемент з початком тужавлення не піздніше, як через 2 години. Для ніздрюватих бетонів автоклавного твердіння використовують: портландцемент у суміші з кварцевим паском, при цьому частину піску розмелюють мокрим способом; вапнянекремнеземисте в'яжуче; суміш портландцемента з вапном - кипілкою (у співвідношенні 1:1) й меленого піску. Вапно застосовують високоекзотермічне з температурою гашення 85  С, вмістом активного оксиду кальція не менше як 70%, активного оксиду магнія не більше ніж 5%. Тонкість помелу вапна-кипілки повинна складати 350. 400 м 2 /кг.

Залежно від середньої щільності в сухому стані й галузі застосування ніздрюваті бетони поділяють на три типи: теплоізоляційні з середньою щільністю до 500 кг/м 3 , конструкційно-теплоізоляційні з середньою щільністю 500. 900 кг/м 3 , конструкційні з середньою щільністю 900. 1200 кг/м 3 .

Ніздрюваті бетони залежно від їх середньої щільності, виду і властивостей вихідних матеріалів, режиму теплової обробки та вологості мають такі класи по міцності на стиск: В 0,35; В 0,75; В 0,85; ВІ; В 1,5; В 2,5; В 3,5; В 5; В 7,5; В 10; В 12,5; В 15; В 17,5. Марка бетонів по морозостійкості складає: F10; F 15; F 25; F35; F50; F75; F100. Конструкційний ніздрюватий бетон повинен мати клас за міцністю на стиск не менш, як В 5 (марка М 75) і марку за морозостійкістю не менш, як F50.

Теплопровідність ніздрюватого бетону залежить здебільшого від його середньої щільності та вологості і перебуває у межах 0,08…0,30 Вт/м  К. Ніздрюватий бетон має високі звукопоглинальні і звукоізоляційні властивості. Усадка ніздрюватих бетонів при висиханні вища, ніж у важкого бетону, і становить 0,5. 0,7 мм/м для автоклавного і до 3 мм/м для безавтоклавного бетону. Ніздрюваті бетони мають високу сорбіційну вологість, паро-та повітгряпроникність.

З ніздрюватих бетонів виготовляють армовані панелі зовнішніх стін та покриття будівель; неармовані стінові блоки і камені; тепло- й звукоізоляційні, жаростійкі вироби. Вироби з ніздрюватих бетонів застосовують у цивільних, промислових та сільськогосподарських будівлях з відносною вологістю повітря не більше ніж 75%. Зовнішні поверхні огороджувальних конструкцій з ніздрюватого бетону захищають шаром розчину, облицювальною плиткою, гідрофобнимкриттям. Використовувати вироби з ніздрюватих бетонів у приміщеннях з вологим режимом експлуатації, стін підвалів не дозволяється. Стіни з ніздрюватого бетону в 1,5. 2 рази легші, ніж стіни з керамзитобетонних панелей. Особливо ефективні вироби з ніздрюватого бетону повної заводської готовності. Застосування великорозмірних виробів з ніздрюватих бетонів дає змогу значно зменшити масу огороджувальних конструкцій, підвищити їх тепловий опір, знизити матеріалоемкість будівельних споруд.

Вироби з газобетону виготовляють за литтьовою або вібраційною технологією. Литтьова технологія передбачає використання текучої формувальної суміші, яка містить 50. 60% води. Технологія виробництва виробів з газосілікатних ніздрюватих бетонів цім способом передбачає такі операції. Кварцевий пісок доставляють автосамоскидами на підприємство і вивантажують в бункери стрічковим живильником, звідки елеватором подають на грохот, де відсіють гравій, глину і інші включення. Потім частина піску поступає в кульовий млин, де помелюється мокрим способом. Отриманий піс-чаний шлам за допомогою пневмоустановки подається в шламбасейни. Вапно з приймального бункера і частксу просіяного піску подають автоматичними дозаторами на стрічковий конвейєр, а потім в кульовий млин, розмелюють кремнеземо -вапнякове в'яжуче (співвідношення вапно - пісок 1:1) мокрим способом, додаючи в млин гарячу воду чи пару. Одержаний шлам з температурою 35. 45°С надходить у шламбасейн, де його витримують 4…5 годин при безперервному перемішуванні. Газобетонну суміш готують у газобето-нозмішувачі, куди спочатку завантажують пісчаний шлам; у разі потреби не мелений пісок, потім додають підігріту воду і в'яжуче. Після 2. З хвилин перемішування у змішувач вводять водно-алюмінієву суспензію і суміш додатково перемішують 2…З хвилини. Далі суміш заливають у металеві форми з таким розрахунком, щоб після вспухнення суміші форма була наповнена вщерть. Через 3…6 годин, коли бетонна суміш достигає пластичної міцності 0,015…0,03 МПа, надлишок суміші ("окраєць") зрізають туго натянутими струнами або прикочують спеціальним пристроєм. Зрізаний "окраєць" перемішують з водою у спеціальному змішувачі і перекачують у шлам-басейн для подальшого використання. Застосування підігрітої води пов'язане з тим, що при температурі 15..20С з 1 кг алюмінієвої пудри можна одержати 1,2. 1,25 м 3 водню. З підвищенням температури до 40С об'єм газу, що виділяється збільшується і складає 1,4. 1,43 м 3 . Відформовані вироби надходять на теплову обробку, яку виконують переважно в автоклавах у середовищі насиченої водяної пари при температурі 175…200С і тиску 0,8…1,3 МПа. Якщо в’яжучим є портландцемент, то можливе пропарювання відформованих виробів при атмосферному тиску і температурі пари 80…100С. Проте одержувані при цьому вироби, по результатам дослідів ряда вчених, поступаються перед автоклавними в морозо- та тріщино- стійкості, міцності.

При здійсненні тепдовологісної обробки у автоклавах увесь цикл обробки можна розподілити на три періоди; І - підйом температури до 170. 225°С, II - витримка виробів при постійній температурі, Ш - зниження температури до 40  С. Лицьова поверхня виробів оброблюється шліфувальними фрезерними станками, піскоструйними апаратами або механічними щітками і опоряджується цементно-перхлорвініловими фарбами.

Прогресивнішою є вібраційна технологія виробництва виробів і конструкцій з газобетону. Особливість її полягає в тому, що вироби виготовляють з високов'язких сумішей із вмістом води ЗО. 40%, які зазнають впливу вібрації послідовно на стадіях приготування, укладання у форми та формування виробів. Змінюючи параметри вібрації можна регулювати пластично-в'язкі властивості сумішей і таким чином керувати процесами їх виготовлення та формування структури ніздрюватих бетонів. Завдяки застосуванню цієї технології вдається скоротити витримування виробів до теплової обробки, знизити їх вологість, підвищити міцність, морозостійкість, знизити усадочні деформації. Ніздрювата бетонна суміш за цією технологією готується у віброгазобетонозмішувачах. Вібраційна технологія дає змогу формувати великі масиви (заввишки до 2м) з наступним розрізуванням їх на вироби потрібної товщини.

Формування виробів по вібраційній технології з ніздрюватих бетонів виконується на віброплощадках в металевих формах, які мають підвищену жорсткість. Це необхідно для попередження утворення тріщин у виробах у процесі твердіння бетону і транспортуванні виробів у автоклави, або камеру тепловологісної обробки. Перед подаванням матеріалу форми очищують і змазують, а потім в них вкладають арматуру і інші закладні вироби. При цьому усі металеві вироби покривають антикорозійними речовинами. При виготовлені виробів з огороджувальним шаром на дно форми спочатку вкладають на бетонні вкладиші арматурний каркас, потім огороджу вальний шар розчину, а зверху ніздрюватобетонну суміш. Після вібрування на протязі З. 5 хвилин, форми за допомогою кра на встановлюють на вагонетки, які за допомогою електропередаточного моста з товкачем направляють в автоклав. Після теплової обробки вагонетки з формами встановлюють на пост розпалубки, де у форм розкривають борти, а готові вироби за допомогою траверси виймають з форм і направляють на пост.

Важливим в технологічному процесі виготовлення виробів з ніздрюватого бетону є операція їх зберігання на складі. Готові вироби повинні зберігатися у вертикальному положенні і не підлягати дії атмосферних опадів і сонячних променів.

В теперішній час отримала розповсюдження віброрізальна технологія виробництва крупнорозміних виробів і дрібних блоків з ніздрюватого бетона. Ця технологія дозволяє в одних і тих же формах виготовляти вироби великої номенклатури. Якість виробів, внаслідок поліпшення процесу їх формування шляхом вібраційного впливу, розрізання залитого масиву на вироби необхідних розмірів за допомогою спеціальної різальної машини, а також механічної обробки виробів значно вище ніж в інших умовах" формування,,

Технологічна схема виробництва виробів із ніздрюватих газошлакобетонів сухим способом має такий вигляд. Кремнеземистий компонент, після попередньої сушки у сушільному барабані, розмелюють у кульовому млині. Вапно-кипілка спочатку підлягає подрібненню на щоковій дробарці, а потім помелу у кульовому млині. Після попердньої обробки вапно і кремнеземистий компонент направляють у витратні бункери, а звідти у змішувач, куди також подають воду. Змішування кремнеземовапняної суміші з газоутворювачем виконують у газомішалці, звідки суміш подають у форми-вагонетки, куди попередньо вкладають арматуру і інші закладні вироби. Відформовані вироби витримують у формі 3.. 4 години, після чого проводять зрізку "окрайця" і поверхня панелі опоряджується цементно-пісчаним розчином. Термообробку відформованих виробів виконують в автоклавах при тиску насиченої пари 8 атмосфер. Після чого вироби витримують на протязі 4. 6 годин у теплому приміщенні, а потім вони поступають у опоряджувальне відділення, де на лицьову поверхню панелі наноситься покриття з цементно-перхлорвінілових фарб.

При виробництві виробів з пінобетонів змішують попередньо приготовану розчинову суміш та технічну піну. Технічну піну готують, інтенсивно збиваючи водний розчин піноутворювачів,які містять поверхневоактйвні речовини. Пінобетонні суміші готують в трибарабанних пінобетонозмішувачах: у двох верхніх окремо готують піну і розчинову суміш, а в нижньому - змішують їх. Не пізніш, як через 15 хвилин після приготування, ніздрюватобетонну сумніш заливають у форми на повну висоту з наступним заглажуванням поверхні, форми витримують доти, доки бетон не набуде потрібної структурної міцності (для пінобетону 8. 16 годин, піносилікату 4. 8 годин ) і надсилають у установки тепловологої обробки.

У ніздрюватих золобетонах зола є кремнеземистим компонентом. В порівнянні з звичайним кремнеземистим компонентом - меленим кварцовим піском – зола має більшу реакційну здатність, потребує значно менших витрат на пормел і дозволяє отримати ніздрюватий бетон меншої ваги. Недолік золи як кремнеземистого компонента - менший, ніж у піску, вміст оксиду кремнія; більша водопотреба, наявність незгорівшого палива. Ніздрюваті бетони з використанням золи мають об'ємну вагу від 400 до 1200 кг/м 3 , міцність від 0,5 до 15 МПа. З них виготовляють теплоізоляційні вироби, панелі, блоки і плити зовнішніх стін, внутрішні перегородки. В залежності від способу твердіння ніздрюваті золобетони поділяють на безавтоклавні і автоклавні. Найбільш розповсюджений способ формування ніздрюватих золобетонів литтьовий, але більш ефективний вібраційний. При виробництві виробів з таких бетонів застосовують шарові млини СМ-1456 і СМ-436; віброгазобе тонозмішувачі СМ-553 і СМС-40; автоклави для тепловологісної обробки при тиску 0,8. 1,2 МПа; тележки-платформи для транспортування напівфабрикатів. В технологічному процесі виробництва виробів по литтьовій технології передбачені такі операції: помел золи або золошлакової суміші у водному середовищі до отримання шлама з густиною 1600. 1800 кг/м 3 і сухий помел вапняково-зольного в'яжучого до питомої поверхні 350. 400 м 2 /кг. Співвідношення між вапном і золою при виготовлені в'яжучого змінюється у межах 1:1-4,5. Для зберігання, перемішування і коректування властивостей шламу застосовують шламбасейни, звичайно не менше трьох; в один подають шлам з млина; у другому коректують його водовміст; з третього крізь дозатор шлам поступає в газобетонозмішувач. Шлам необхідно постійно перемішувати. В газобетонозмішувач сировинні компоненти завантажують у такій у послідовності; шлам золи або золошлакової суміші; вапняково-зольне в'яжуче; цемент. Потім таку суміш перемішують на протязі 2. З хвилин; подають в змішувач алюмінєву пудру у вигляді водної суспензії і додатково перемішують 2. 4 хвилини. Заливають газобетонну суміш в форми за допомогою гнучких рукавів. Відформовані вироби витримують на протязі 3. 4 годин на теплій стелі, в яку вмонтовані регистри для поліпшення умов спучення і тужавлення газобетонної суміші. Коли бетонна суміш досягає пластичної міцності 0,015. 0,03 МПа, надлишок суміші ("окраєць") зрізують. Відформовані вироби надходять на тепловологу обробку, яку виконують переважно в автоклавах. Якщо в'яжучим є портландцемент, то можливе пропарювання відформованих виробів при атмосферному тиску й температурі пари 80…100  С. Міцність і теплопровідність ніздрюватих золобетонів в значній мірі залежить від їх середньої щільності і при її зміні у межах 400. 800 кг/м 3 змінюється відносно від 0,5 до 4,0 МПа; від 0,17 до 0,28 Вт/м°К. Розрізання масивів ніздрюватих бетонів здійснюють за допомогою металевих струн діаметром 1,2 . 1,8мм.

Виробництво ніздрюватих пінобетонів організують з сухим або мокрим помелом золи або золошлакової суміші. Обладнання при пінобетонній технології аналогічне тому, яке використовується при виробництві газобетону. Відмінність полягає в застосуванні спеціального змішувача для приготування пінобетонної суміші. Ніздрювату піномасу готують у трьохбарабанному пінобетонозмішувачі, а пісчаний бетон для фактурного шару - у бетонозмішувачі. Технічну піну готують інтенсивно збиваючи водний розчин клеєканіфольного, смоло-сапонінового, алюмосульфонафтенового піноутворювачів з добавками поверхнево-активних речовин. Спочатку в форму для виготовлення конструкцій укладають шар пісчаного бетона, потім наповнюють її пінобетонною сумішшю. Після формування на протязі, періода витримки перед запарюванням у автоклав і, форми не переміщують, щоб не зруйнувати структуру пінобетону. Після витримки вироби подають на автоклавну обробку, потім на пост розпалублення і на склад. Негативною особливістю золобетонів є їх здатність до порівняно високого сорбційного зволоження, яке обумовлюється значною мікропористістю золи. Ніздрюваті золобетони реагують на циклічне зволоження і висушування в більшій мірі, ніж керамічна цегла або важкі бетони. Для захисту від впливу атмосфери на поверхню виробів з ніздрюватих золобетонів обов'язково наносять захисні покриття.

Типові проекти підприємств по виробництву виробів з ніздрюватих бетоні передбачають виробництво від 15 до 100 тис.м 3 виробів в рік.

Список використаної літератури

Антоненко Г.Я. Организация, планирование и управление пред-приятиями строительных изделий и конструкций. К.: Вища школа, 1989.

Артемьева И.Н. Алюминиевые конструкции. М.: Стройиздат,1985.

Артемьева И.Н. Алюминий в строительстве. М.: Стройиздат,1979.

Арумбид Ж., Дюрье М. Органические вяжущие и смеси для дорожного строительства. М.: Минавтотранс и автодор., РСФСР,1971.

Теплоізоляційні вироби з ніздрюватого бетону

Вироби з ніздрюватого бетону автоклавного твердіння виробництва ТОВ «АЕРОК», в черговий раз успішно пройшли повторну екологічну сертифікацію за схемою згідно ISO 14024. Сфера дії екологічного сертифікату № UA.08.002.341 (вперше отримано у 2012 році) продовжена на наступні три роки. Сертифікат поширюється на вироби стінові з ніздрюватого бетону автоклавного твердіння ТМ «АЕРОК» («AEROC») марок з середньою густиною D300, D400, D500 та типу Energy марки з середньою густиною.

Оцінювання виробів здійснювалося на відповідність вимогам екологічного стандарту СОУ ОЕМ 08.002.16.004:2010 Бетон та вироби з бетону. Екологічні критерії оцінювання життєвого циклу, який встановлює вимоги на усіх етапах життєвого циклу виробів з бетону.

Стандарт розроблений на основі показників найкращих доступних технологій та гармонізований з міжнародними базовими екологічними критеріями на вироби з бетонів (ССС – Global Ecolabelling Netwok), що забезпечує визнання підтверджених екологічних переваг на міжнародному рівні.

Вимоги стандарту адаптовані до вимог актів права ЄС, зокрема:

Регламенту Європейського парламенту та Ради (ЄС) № 1907/2006 від 18 грудня 2006 року про реєстрацію, оцінку, авторизацію і обмеження хімічних речовин та препаратів (REACH);

Регламенту Європейського Парламенту та Ради (ЄС) № 1272/2008 від 16 грудня 2008 року про класифікацію, маркування та пакування речовин та сумішей;

Регламенту Європейського Парламенту та Ради (ЄС) № 305/2011 від 09.03.2011 року про встановлення гармонізованих умов для розміщення на ринку будівельних виробів;

Директиви Європейського Парламенту та Ради (ЄС) № 2001/95/EC від 03 грудня 2001 року про загальну безпеку продукції.

Критерії стандарту охоплюють усі стадії життєвого циклу виробів і спрямовані на:

  • збалансоване управління природними ресурсами;
  • енергоефективність технологічного процесу виробництва;
  • зниження екологічних впливів у процесі виробництва;
  • поліпшення показників енергоефективності виробів;
  • обмеження вмісту небезпечних речовин у виробах;
  • зниження радіологічного забруднення виробів;
  • зменшення відходів виробництва та споживання.

При виробництві екологічно сертифікованого асортименту газобетону автоклавного твердіння ТМ «АЕРОК» («AEROC») не використовуються в якості пластифікаторів і наповнювачів токсичні хімічні речовини (зокрема, гудрон (бензо(а)пірен), пентахлорфенол (PCP), азбест, 2,3,7,8 тетрахлорбензол діоксин). Готові вироби характеризуються зниженим рівнем радіоактивності, високим рівнем міцності й покращеними експлуатаційними характеристиками, такими як довговічність, теплопровідність, стійкість до вологи.

На підприємстві визначено екологічну політику, екологічні цілі та впроваджуються заходи, спрямовані на їх досягнення, а також заходи з охорони навколишнього природного середовища.

ТОВ «АЕРОК» було засновано у 2006 р. й насьогодні підприємство є найбільшим постачальником виробів з ніздрюватого бетону автоклавного твердіння під торговою маркою AEROC в усі регіони країни.

Продукція виробляється на виробничих потужностях двох заводів, розташованих в містах Березань та Обухів Київської області. На заводі в м. Обухів працює модернізована технологічна лінія «Універсал-60» і нова високотехнологічна лінія німецької фірми Wehrhahn Smart. На заводі в м. Березань працює високотехнологічна лінія голландської фірми HESS AAC Systems B.V.

Заводи ТОВ «АЕРОК» оснащені власними сертифікованими лабораторіями, які дозволяють контролювати якість продукції, що випускається. До кожної партії продукції додається паспорт якості від заводу-виробника.

Ротару:и даже после 45 лет Ваша кожа будет свежей и подтянутой, если...

Добавляю 1 каплю и СЕКС с мужем длится по 2-3 часа. Потенция железная!

Почему все аптеки молчат? Грибок ногтя боится как огня дешевого...

При простатите и вялой потенции никогда не трогайте свой...

Вам кричу! Если ноют колени и тазобедренный сустав cразу убирайте из рациона...