Главная » Як зробити » Технологічна карта на різку бетону

Технологічна карта на різку бетону

Технологічна карта на влаштування монолітного перекриття

РОЗДІЛ І. Область застосування та технологічні вимоги

1.1. Характеристика конструктивних елементів та їх частин

Технологічна карта виконується для влаштування перекриття із профнастилу по металевим балкам за наступними параметрами:

довжина – 30,78 м;

ширина – 12,380 м;

кількість поверхів – 2;

висота поверху – 3,0 … 3,3 м;

товщина зовнішніх стін – 0,38 … 0,51;

товщина внутрішніх стін – 0,12 …0.38 м.

1.2 . Склад основних видів робіт

При влаштуванні монолітного перекриття за допомогою листів профнастилу та зовнішньої опалубки виконуються такі основні види робіт:

монтаж металевих ригелів;

приварювання вертикальних стержнів- анкерів;

монтаж листів профнастилу на стержні;

установка арматури (каркасів і сіток);

догляд за бетоном;

демонтаж зовнішньої опалубки по периметру будівлі.

1.3. Характеристика умов

Роботи по влаштуванню монолітного перекриття плануються виконати навесні.

Клімат області помірно – континентальний. Він формується в основному під впливом Атлантичного океану (значна кількість опадів, швидка зміна погоди тощо), а також континентальних повітряних мас. Зима відносно тепла, з частими відлигами, літо тепле, але не жарке, іноді прохолодне з великою кількістю хмарних і дощових днів. Пересічна температура січня близько- - 6,6º ; у липні - +18,7º. Тривалість без морозного періоду 260 – 270 днів . Максимальна кількість опадів випадає протягом травня – вересня. Сніговий покрив нестійкий, встановлюється у грудні, сходить у березні.

Запроектована кількість змін – 2.

РОЗДІЛ ІІ. Технологія та організація будівельного виробництва

2.1. Вказівки до підготовки об’єкта, та до початку основних робіт

Перед початком виконання процесу влаштування монолітного перекриття будівлі необхідно виконати роботи попереднього періоду. У склад робіт входять:

виконання демонтажу плит перекриття (див. техкарту) та підготувати цегляну кладку на відмітці другого поверху для опирання балок, демонтувати шлакові заповнення між існуючими з – б балками;

влаштування підмосток та огородження робочого місця;

виконання робіт по перевірці геодезичної прив’язки;

- виготовлення арматурних виробів;

доставка арматурних виробів;

заготовити матеріали, арматурні вироби і елементи опалубки та складувати їх безпосередньо біля місця виконання робіт;

- розрахунок та виготовлення бетонної суміші;

- транспортування бетонної суміші до місця виконання робіт.

До початку робіт необхідно забезпечити водою і електроенергією будівельний майданчик. Так як роботи ведуться і у вечірню пору, обов’язкове влаштування переносного освітлення.

2.2. Методи та послідовність виконання робіт

Влаштування монолітного перекриття із профнастилу по металевим балкам виконуємо в такій послідовності.

Монтаж металевих ригелів двотаврового перерізу (Т 24 М) виконують по підготовленій поверхні цегляної кладки на відмітці другого поверху.

(Обов’язкове влаштування антикорозійного захисту місць опирання балок).

Металеві балки МБ-1 …МБ – 3 завести в стіну на глибину не менше 200 мм, після чого виконати оббетонування.

На наступному етапі необхідно виконати монтаж шляхом зварювання вертикальних А – 1 із арматури d 12 А – ІІІ до металевих балок з кроком, що відповідає кроку профлиста (l = 187,5 мм). Висота анкерів повинна бути трохи менша ( 90 мм ) за висоту перекриття для тимчасового кріплення горизонтальних сіток.

Монтаж профнастилу Н – 75 – 750 – 09 починається від торцевих стін шляхом їх одягання ( в зазделегідь підготовлені отвори ) на стержні – анкери з наступною тимчасовою електроприхваткою їх між собою.

Монтаж несучих елементів перекриття виконує ланка монтажників із 5 чоловік.

Після цього, зібрану на майданчику опалубку подають до місця її влаштування по периметру будівля. Опалубку, яку найбільш раціонально використати – розбірно-пересувна (мілкощитова). Виготовлена із деревини 2…4 –ого сорту , що зарізані в шпунт і по периметру підсилена металевим кутиком. Загальна висота опалубки становить 110 мм. Будівельні слюсарі з допомогою виску та сталевих метрів визначають її розташування відносно осей і монтажними ломами рихтують в проектне положення, перевіряючи шаблоном величину вертикального зазору між сусідніми щитами. По закінченню монтажу, слюсарі з’єднують опалубку між собою. Армувальники влаштовують арматурні сітки і плоскі каркаси та в’яжуть їх між собою. Стиковка каркасів та стержнів по довжині влаштовується внакладку. Крім того, сітки прихвачуються до вертикальних стержнів – анкерів. Обов’язкове влаштування захисного шару між стержнями і профнастилом шляхом підкладання прокладок.

Збір, влаштування та переміщення елементів опалубки виконується ланкою, що складається з теслярів 2–4 розряду, транспортних працівників - 1 розряду та ізолювальника- 2 розряду.

Змонтовані і підготовлені до бетонування несучі елементи перекриття і опалубка підлягає перевірці у відповідності вимогам СНиП ІІІ-4-80* (п.п.11.1.-11.4), а саме:

- несуча основа, підтримуюча опалубку конструкція стіни і сама опалубка;

- жорсткість і незмінність всієї системи в цілому;

- правильність установки металевих балок, профнастилу, арматурних виробів і опалубки;

- щільність щитів опалубки і стиків спряження елементів опалубки між собою;

- поверхні балок, настилу і опалубки і їх положення відносно проектних осей конструкції перекриття, які бетонуються, тощо.

- за станом встановлення балок, настилу, опалубки, риштування та кріплення повинно вестись безперервне спостереження в процесі бетонування.

Монтаж арматури проводити одночасно з тимчасовим кріпленням, виконуючі наступні вимоги (СНиП ІІІ-4-80* (п.п.11.5-11.8):

- перед монтажем арматури повинна бути проведена перевірка несучих елементів і опалубки;

- арматура повинна монтуватись в послідовності, що забезпечує її правильне положення і закріплення;

- змонтована арматура повинна бути закріплена від зміщення і захищена від пошкоджень, які можуть виникнути в процесі виконання робіт по бетонуванню конструкцій, тощо.

Прийомка змонтованих несучих елементів перекриття і арматури, а також стикових з’єднань повинні здійснюватись до укладки бетону і оформлятись актом прихованих робіт.

Транспортування готової бетонної суміші здійснюється автосамоскидами. Підйом і доставка бункера до місця укладки бетону здійснюється стріловим самохідним краном КС.

Укладку бетонної суміші вести шарами, з розрівнюванням та ущільненням електромеханічними вібраторами.

Під час бетонування конструкцій необхідно дотримуватись вимог СНиП ІІІ-4-80* (11.15-11.18) з записами в журналі бетонних робіт наступних даних:

- дата початку і закінчення бетонування;

- задані марки бетону, робочий склад бетонної суміші і показники її рухомості;

- об’єм виконання робіт по окремих частинах споруди;

- дати виготовлення контрольних зразків, їх число, маркування і результат випробування;

- температура бетонної суміші при укладці в зимових умовах.

Під час набирання міцності укладеного бетону в початковий період його твердіння, необхідно:

- підтримувати температурно-вологісний режим, який забезпечує покращення якості бетону;

- здійснювати при необхідності, теплову обробку укладеного бетону з метою прискорення його твердіння;

- захищати бетон, що набирає міцність від ударів, струсу та інших механічних пошкоджень.

До початку робіт по влаштуванню монолітного перекриття, його підготовлена основа з цегли повинна бути прийнята по акту комісії з участю замовника і підрядника, а при необхідності і представника проектної організації.

На підготовлену основу обов’язково складається акт прихованих робіт.

Бетонування виконують бетонярі 4 і 3 розряду. Вони приймають бетонну суміш, розрівнюють її та ущільнюють вібраторами, а у стислих умовах та кутах – шуровками.

Роботи по демонтажу опалубки виконують будівельні слюсарі 3 і 4 розряду. Порядок виконання операцій наступний: спочатку накладають стропи на опалубку, після цього відважують опалубку від бетону і опускають її на землю.

2.3. Розбивка будинку на загарбки та яруси

Будівлю розбиваємо на 2 загарбки по середній осі, які однакові між собою по трудомісткості. На яруса будівлю не розбиваємо.

2.4. Вказівки щодо прив’язки карт трудових процесів будівельного виробництва

До початку бетонування необхідно виконати здавання – прийом змонтованої опалубки, а також обладнання для її підйому, перевірити влаштування арматури які повинні бути влаштовані у відповідності з робочими кресленнями; організувати безперервне постачання бетонної суміші.

Бетонування виконати послідовно по загарбках з виконанням поопераційного контролю якості робіт.

Діаметр наконечника внутрішнього високочастотного вібратора повинен бути – 50 мм; бетонну суміш по верху ущільнювати поверхневим вібратором. Відкриті поверхні бетону необхідно систематично поливати водою по обов’язковому покриттю для захисту його від шкідливої дії вітру та прямого сонячного проміння ( влітку ), або прогрівати ( взимку ).

Зняття опалубки виконати тоді, коли бетон досягає 70% проектної міцності.

Якість вкладання бетонної суміші залежить від забезпечення постійної рухливості бетонної суміші та її однорідності, належного виконання технології вкладання бетонної суміші та її ущільнення, а також правильного догляду за бетоном.

Якість бетону контролюють шляхом відбору зразків (не менш як в кожну робочу зміну на місці бетонування) бетонної суміші для виготовлення трьох серій зразків які випробовують через 1; 3 та 28 діб.

4.2.6. Технологічна карта на влаштування бетонного ростверку

До початку влаштування фундаментної плити-ростверку повинні бути виконані наступні роботи:

організовано відвід поверхневих вод від котловану;

улаштовано під'їзні колії й автодороги;

позначено шляхи руху механізмів, місця складування арматурних сіток і укрупнення опалубки, підготовлені монтажне оснащення й пристосування;

виконано бетонну підготовку під фундаменти;

завезено арматурні сітки, каркаси й комплекти опалубки в кількості, що забезпечує безперебійну роботу не менш, ніж протягом двох змін;

складено акти приймання підстави фундаментів відповідно до виконавчої схеми;

улаштовано тимчасове електроосвітлення робочих місць і підключені електрозварювальні апарати;

зроблено геодезичну розбивку осей і розмітку положення фундаментної плити відповідно до проекту; на поверхню бетонної підготовки фарбою нанесені ризики, що фіксують положення робочої площини щитів опалубки.

До складу робіт, розглянутих картою, входять: допоміжні, опалубні, арматурні, бетонні роботи.

Весь комплекс робіт виконується у відповідності зі СНиП 3.03.01-87.

Розвантаження й розкладку арматурних сіток, армокаркасів, елементів опалубки, а також монтаж армокаркасів, сіток і панелей опалубки виконують за допомогою автокрана КС-4572.

Складання опалубних панелей роблять на монтажних площадках у певній послідовності:

щити укладають робочою поверхнею долілиць, у місцях установки монтажних і робочих кріплень кладуть дерев'яні рейки;

роблять вивірку габаритних розмірів панелей, по контурі панелей прибивають дерев'яні бруски-обмежники;

щити з'єднують між собою пружинними скобами або елементами;

у місцях розташування дерев'яних рейок щити з'єднують болтами;

у дерев'яних рейках у місцях пропуску стяжок просвердлюють отвору діаметром 18 - 20 мм;

поверх щитів розкладають схватки;

схватки із щитами з'єднують натяжними гаками із клиновим або гвинтовим запором;

поверх схваток перпендикулярно їм укладають зв'язку твердості, для чого використовують ті ж схватки;

схватки зі зв'язками з'єднують болтами;

на верхньому ярусі схваток зміцнюють монтажні петлі;

до нижніх ярусів схваток або зв'язкам твердості прикріплюють підкоси, що забезпечують стійкість панелей у вертикальному положенні.

Опалубку збирають із укрупнених щитів на температурний блок 37,2 ( 44,35 м.

Арматурні роботи виконуються в наступній черговості:

установлюють нижні сітки на фіксатори, що забезпечують захисний шар бетону по проекті;

установлюють верхні сітки на каркаси;

укладають окремі арматурні стрижні.

При укладанні арматурних сіток і каркасів до останніх варто кріпити щити опалубки через отвори в дерев'яних рейках дротом.

У межах температурного блоку бетонування фундаментної плити ведеться змінними захватками. Кількість змінних захваток визначається виходячи із продуктивності прийнятих механізмів для бетонування.

У межах змінної захватки бетонування варто робити без перерви. При влаштуванні робочого шва на границях змінних захваток як опалубка рекомендується застосовувати металеву ткану сітку із дрібними осередками.

Подача бетонної суміші до місця укладання виробляється за допомогою автобетононасосу. Бетонування плити за допомогою автобетононасосу в сполученні з необхідною кількістю автобетонозмішувачей виконується на першій захватці із брівки котловану, на наступних захватках - із забетонованих раніше захваток фундаментної плити.

Бетонна суміш повинна мати осадку конуса в межах 4 - 12 см. Склад бетонної суміші підбирають у будівельній лабораторії. Бетонну суміш укладають горизонтальними шарами товщиною 0,3 - 0,5 м.

Кожний шар бетону ретельно ущільнюють глибинними вібраторами. Перекриття попереднього шару бетону наступним повинне бути виконане до початку схоплювання бетону в попередньому шарі.

Заходу щодо догляду за бетоном у період набору міцності, порядок і строки їхнього проведення, контроль за виконанням цих заходів необхідно здійснювати відповідно до вимог СНиП 3.03.01-87. Відкриті поверхні бетону плити необхідно захистити від втрат вологи шляхом поливання водою або вкриття їхніми вологими матеріалами. Строки витримування й періодичність поливання призначає будівельна лабораторія.

При провадженні робіт у зимових умовах вживають заходів по забезпеченню нормального твердіння бетону при очікуваній середньодобовій температурі зовнішнього повітря нижче 5 °С и мінімальній добовій температурі нижче 0 °С у відповідності зі СНиП 3.03.01-87.

Реферат Технологічна карта на витримування бетону методом термоса

НА ВЫДЕРЖИВАНИЕ БЕТОНУ

МЕТОДОМ « ТЕРМОСА » І ВИКОРИСТАННЯ

РАЗОГРЕТЫХ БЕТОННЫХ СМЕСЕЙ 1. ОБЛАСТЬ ПРИМЕНЕНИЯ Сутність способу залежить від нагріванні бетону з допомогою підігріву заповнювачів та води чи бетонної суміші на будівельної майданчику до укладання їх у опалубку та використання тепла, выделяющегося при твердении цементу, на придбання бетоном заданої міцності у його повільного остигання в утепленої опалубки. Бетон, покладений в зимових умовах, витримують переважно методом термоса, заснованим на застосуванні утепленої опалубки з побудовою згори захисного шару. Бетонну суміш температурою 20-80 градусів вкладають в утепленную опалубку, а відкриті поверхні захищають від охолодження. Обогревать її за такому разі непотрібен, бо теплоти, внесених суміш при приготуванні, і навіть котрі виділяються внаслідок фізико-хімічних процесів взаємодії цементу із жовтою водою ( экзотермии ), достатньо її тверднення і набору критичної міцності. Під час проектування термосного выдерживания бетону підбирають тип опалубки і рівень її утеплення. Сутність методу термоса у тому, щоб бетон, вихолодаючи до 0 градусів, зміг цей час набрати критичну міцність. Зважаючи на це, призначають товщину й посвідку утеплювача опалубки. Утепление опалубки виконують без проміжків і щілин, особливо у місцях стыкования теплоізоляції. Для зменшення продуваемости опалубки і запобігання його від зволоження по обшивці прокладають шар толі. Як захисного шару застосовують толь, картон, фанеру, соломит , якими може бути покладені тирса, шлак, шлаковойлок , скловата. Опалубка то, можливо подвійний, тоді проміжки між її щитами засинають тирсою, шлаком чи заповнюють мінеральної ватою, пінопластом. Опалубку з залізобетонних плит утеплюють із зовнішнього боку, навішуючи ними мати. Поверхня, дотичну з бетоном, до початку бетонування обов'язково прогрівають. Після закінчення бетонування негайно утеплюють верхні відкриті поверхні, у своїй теплотехнические властивості цього утеплювача (покриття) не бути нижче, ніж в основних елементів опалубки. Опалубку і утеплювач демонтують після досягнення бетоном критичної міцності. Поверхні распалубленной конструкції захищають від різкого перепаду температур у запобігання освіти тріщин. Метод термоса застосовують при бетонуванні масивних конструкцій. Ступінь масивності оцінюють модулем поверхні Мn=F/V , де F- площа сумарною охлаждаемой поверхні конструкції , м2 ; V- обсяг конструкції, м 3 . Конструкція вважається масивною при Мn < 6, середньої масивності при Мn=6…9 і ажурної при Мn>9 . При визначенні Мn до уваги береться площа поверхонь конструкцій, стичних з поталим грунтом, добре прогрітої бетонної поверхнею чи кам'яною кладкою. Для довгомірних виробів і конструкцій (наприклад, колон, ригелів, балок) Мn визначають ставленням периметра їх поперечного перерізу для її площі. Областью найбільш економічного застосування методу «термоса» відповідно до вказівками СНиП 3.03.01-87 є масивні монолітні фундаменти, блоки, плити, стіни, колони, рамні конструкції з різними значеннями модуля поверхні ( Мп ), і навіть температурних режимів підігріву і выдерживания бетонної суміші (таблиця 1). * Модуль поверхні бетонируемой конструкції визначається ставленням суми площ охлаждаемых поверхонь конструкцій до її обсягу і має розмірність « м-1 ». Метод «термоса» включає: звичайний «термос» при укладанні бетонної суміші в опалубку з початковій температурою ( t бн ) 10, 20, 30 °З; попередній электроразогрев бетонної суміші на будівельної майданчику до 50 - 70 °із допомогою електродів з харчуванням - від мережі змінного струму з напругою 380 (220, 127) У. Рекомендуемая номенклатура монолітних конструкцій, выдерживаемых із застосуванням методу «термоса» Таблиця 1 Мп Температура зовнішнього повітря t нв , °З Конструкції Температурные умови укладання бетонної суміші з температурою укладываемой бетонної суміші t б.н . = 25 - 30 ° З з температурою укладываемой бетонної суміші t б.н . = 50 ° З спосіб выдерживания бетону цемент марка цементу .

Ротару:и даже после 45 лет Ваша кожа будет свежей и подтянутой, если...

Добавляю 1 каплю и СЕКС с мужем длится по 2-3 часа. Потенция железная!

Почему все аптеки молчат? Грибок ногтя боится как огня дешевого...

При простатите и вялой потенции никогда не трогайте свой...

Вам кричу! Если ноют колени и тазобедренный сустав cразу убирайте из рациона...