Главная » Як зробити » Типові норми природного убутку бетону

Типові норми природного убутку бетону

Типові норми природного убутку бетону

Документ : Як відобразити норми природного убутку в бухгалтерському та податковому обліку

Як відобразити норми природного убутку

в бухгалтерському та податковому обліку

Одним з найважливіших при придбанні товару є етап його приймання. На сьогодні основним нормативним документом, що регулює приймання товару від постачальників, є Інструкція П-6. Розглянемо деякі основні її положення.

По-перше, приймання продукції здійснюється особами, уповноваженими на те керівником чи заступником керівника підприємства-одержувача. Ці особи несуть відповідальність за суворе дотримання правил приймання продукції. У зв'язку з цим на підприємстві повинен бути наказ керівника, в якому зазначені поіменно особи, що допускаються до приймання продукції.

По-друге, приймання продукції за кількістю здійснюється за товаротранспортними й супровідними документами (рахунком-фактурою, специфікацією, описом, пакувальними ярликами тощо) відправника (виготовлювача). Якщо зазначених документів немає, приймання продукції не припиняється, але складається акт про фактичну наявність продукції, де зазначається, яких документів немає. Акти приймання продукції за кількістю реєструються і зберігаються в порядку, встановленому на підприємстві-одержувачі.

По-третє, якщо при прийманні продукції виявлено нестачу (розбіжності з документами), то одержувач зобов'язаний зупинити подальше приймання. Відповідальні особи складають акт про виявлену нестачу продукції та підписують його. Зазначимо, що відповідальні особи, які приймають товар, мають право засвідчувати своїм підписом тільки ті факти, які встановлені лише з їх участю. Запис в акті даних, не встановлених безпосередньо учасниками приймання, забороняється.

По-четверте, розбіжність фактичної кількості продукції і визначеної в супровідних документах допускається в розмірах природного убутку.

Підприємство "А" здійснило оплату підприємству "Б" за пиво, алкогольні напої, квас у'бочках на суму 10000грн. Підприємство "Б" відвантажило продукцію підприємству "А" 10 жовтня 2002 року. Підприємство "А" прийняло продукцію згідно з Інструкцією П-6 11 жовтня 2002 року. Під час приймання товару було виявлено бій скляної тари. Відстань від постачальника до одержувача - 500 км. Товар перевозився автомобільним транспортом.

Відповідно до додатка 10 до Наказу N 88, норми природного убутку (бою) на алкогольні та безалкогольні напої при транспортуванні автомобільним транспортом до 100 км становлять 0,02 відсотка незалежно від пори року. При перевезенні зазначених товарів на відстань понад 100 км за кожні наступні 100 км норми природного убутку збільшуються на 0,01 відсотка.

Здійснимо необхідні розрахунки. Норма природного убутку при перевезенні навідстань до 100 км - 20 грн (10000 х 0,02%). Норма природного убутку при перевезенні навідстань від 100 км до 500 км - 40 грн (10000 х 0,04%). Отже, норма природного убутку для нашого прикладу становить 60 грн (20 грн + 40 грн).

Хоча національними стандартами бухобліку й не нормовано відображення природного убутку, що виникає в процесі придбання товару, певні висновки з положень стандартів зробити все ж можна. Так, у П(С)БО 9 чітко визначено, що до первісної вартості запасів не включаються понаднормові втрати і нестачі запасів. Але в П(С)БО 9 нічого не говориться про вартість товару в межах норм природного убутку. До того ж, п. 9 цього П(С)БО передбачає, що первісна вартість запасів, придбаних за плату, складається також із суми, що сплачується згідно з договором постачальнику (за мінусом непрямих податків).

Отже, з нашої точки зору, нормовані втрати товарів (норми природноіо убутку) повинні включатися до первісної вартості товару і тим самим збільшувати її. Це цілком логічно, адже постачальник, як і передбачалося умовами договору, відвантажує покупцеві товар належної якості і на всю суму, сплачену,покупцем. Отже, такий убуток товару є нормальним природним явищем, яке не залежить від когось особисто, тож ніхто цю нестачу й не відшкодовуватиме. П(С)БО 9 не забороняє відносити нормативні втрати на збільшення первісної вартості товару.

Втрати товарів у межах норм природного убутку повинні включатися до первісної вартості товару і тим самим збільшувати її: адже постачальник, як і передбачалося умовами договору, відвантажує покупцеві товар належної якості і на всю суму, сплачену покупцем.

Підприємство "А" має намір придбати в підприємства "Б" партію пива - 200 пляшок на суму 300 грн. Під час транспортування 2 пляшки пива розбилися. Було підраховано, що така втрата вкладається у межі норм природного убутку. Отже, незважаючи на те,

що товару стало на 2 пляшки менше, загалом його вартість все одно становить 300 грн, але одиниця вартості цього товару збільшиться й становитиме вже не 1,50 грн, а 1,52 грн.

Наведемо приклад відображення в бухгалтерському обліку підприємства списання природного убутку при прийманні товару.

Торговельне підприємство "А" отримало:

1. З оптового складу підприємства "Б" таку продукцію:

мінеральну воду "Столову" в скляних пляшках на суму 24000 грн (ут. ч. ПДВ - 4000 грн);

майонез "Провансаль" у скляних банках на суму 9000 грн (у Т..Ч. ПДВ 1500 грн).

Додаткові дані Продукція доставлялася автомобільним транспортом постачальника. Відстань від підприємства "А" до підприємства "Б" -300 км.

Під час приймання товару було виявлено бій пляшок з мінеральною водою "Столова" на суму 120 грн (у т. ч. ПДВ - 20 грн) та банок з майонезом "Провансаль" на суму 60 грн, у т. ч. ПДВ - 10 грн.

2. З оптового складу підприємства Т" отримано таку продукцію:

мінеральну воду "Лікувальну" в скляних пляшках на суму 12000 грн (у т. ч. ПДВ - 2000 грн);

кетчуп "Шашличний" у скляних банках на суму 6000 грн (в. т. ч. ПДВ 1000 грн).

Додаткові дані Продукція доставлялася автомобільним транспортом постачальника.

Підприємство "А" і підприємство Т" розміщені в одному місті (відстань від одного підприємства до другого менше 25 км).

Під час приймання товару було виявлено бій пляшок з мінеральною водою "Лікувальна" на суму 24 грн, у т. ч. ПДВ 4 грн, та банок з кетчупом "Шашличний" на суму 6 грн, у тому числі ПДВ - 1 грн.

Проведемо розрахунки нормативних втрат від бою скляної тари з харчовими товарами при транспортуванні автомобільним та гужовим транспортом згідно з умовами нашого прикладу (див. таблицю 1). Норми втрат залежно від виду товару та відстані визначені в додатку 12 до Наказу N 88.

Відображення бухгалтерського та податкового обліку господарських операцій прикладу покажемо в таблиці 2.

Зберігання та реалізація товару на підприємстві

При визначенні норм природного убутку товару при його зберіганні на підприємстві слід користуватися положеннями Наказу N 88, зокрема додатками 1 та 2 (Норми природного убутку продовольчих товарів у роздрібній мережі державної та кооперативної торгівлі та Інструкція з їх застосування) та додатками 3 і 4 (Норми природного убутку продовольчих товарів при зберіганні на складах і базах роздрібних торговельних організацій та організацій громадського харчування та Інструкція з їх застосування).

Розгляньмо деякі основні положення цих інструкцій.

Норми природного убутку встановлені на стандартні товари, які реалізуються на вагу, у відсотках до їх роздрібного обороту на відшкодування втрат, що утворюються при зберіганні товарів у підсобному приміщенні та на прилавках, а також при підготовці до продажу і продажу товарів внаслідок: усушки; розпилу; розкришення, яке виникає при продажу товарів, за винятком карамелі обсипної і цукру-рафінаду; витікання (танення, просочування); розливу при перекачуванні і продажу рідких товарів; витрат речовин на дихання (борошно, крупа). Крім того, у ці норми також включаються: маса полімерної плівки, фольги і пергаменту, які видаляються при продажу, сирів, що надійшли запакованими у зазначені матеріали, а також кінці оболонок, шпагат і металеві затискачі, які видаляють при підготовці до продажу ковбасного копченого сиру.

Затверджені норми є граничними і застосовуються лише в тих випадках, коли під час перевірки фактичної наявності товарів виявиться недостача порівняно з обліковими залишками.

У магазинах самообслуговування, включаючи універсами, а також у магазинах інших типів при торговій площі понад 400 кв. м застосовуються ті ж норми природного убутку, що й для магазинів першої групи*. В інших магазинах і ятках застосовуються норми, встановлені для другої групи магазинів.

Норми природного убутку застосовуються лише до товарів, проданих за звітний період, незалежно від терміну їх зберігання у роздрібному торговельному підприємстві.

Списання природного убутку товарів може здійснюватися лише після інвентаризації товарів на основі відповідного розрахунку. Виявлений природний убуток товарів списується за фактичними розмірами, але не вище встановлених норм та за цінами, за якими товари було оприбутковано. Найчастіше товар у роздрібній торгівлі обліковується за продажними цінами. Отже, за цими цінами він і списується з матеріально відповідальних осіб. Розраховуючи суму, яку треба списати з матеріально відповідальної особи (понад нормативний убуток) або включити до складу витрат підприємства (нормативний убуток), слід визначити втрати підприємства, без торгової націнки.

Україна не встановила власних, "незалежних" норм природного убутку. Тому поки що ми застосовуємо старі, ще радянські норми, встановлені наказами Міністерства торгівлі СРСР.

* - Категорія магазину ("люкс", "вища", "перша", "друга") встановлюється відповідно до Методичних рекомендацій про атестацію об'єктів роздрібної торгівлі та порядок віднесення їх до певних атестаційних категорій, затверджених наказом Мінекономіки України від 19.09.2002 р. N 276.

Спеціалізований магазин "Кондитерські вироби" реалізував у період з 1 липня 2002 року до 1 січня 2003 року кондитерських виробів на суму 150000 грн (у тому числі ПДВ - 25000 грн, торгова націнка

(31,6%) - 30000 грн). За результатами інвентаризації виявлено недостачі на загальну суму 550 грн.

Розрахуємо недостачу в межах норм природного убутку (див. табл. 3).

Відповідно до зазначених умов прикладу та згідно з.розрахунком понаднормативні втрати становлять 33,70 грн (550 - 516,30), у т. ч. торгова націнка станоить 10,65грн.

Відображення бухгалтерського та податкового обліку господарських операцій прикладу покажемо в таблиці 4.

Податковий облік нормативних втрат товару

Податок на прибуток. Як уже було показано вище, природний убуток включається до первісної вартості запасів. Балансова вартість запасів, відповідно до п. 4.9 Порядку N 214, визначається в податковому обліку з метою відображення в рядку 13 Декларації про прибуток підприємства їх приросту (убутку) за оцінкою, що проводиться в порядку, встановленому П(С)БО 9 **.

Отже, природний убуток збільшує первісну вартість товарів і не виключається з валових витрат підприємства.

Підприємство "А" у вересні 2002 року придбало товар на суму 10000 грн (без урахування ПДВ). Під час приймання товару від постачальника було виявлено нестачу на суму 50 грн. Розрахунок показав, що нестача - у межах норм природного убутку. Зазначений товар було реалізовано підприємством "А" в наступному звітному періоді.

Згідно з умовами прикладу, при складанні Відомості приросту (убутку) балансової вартості товарних і матеріальних ресурсів за третій квартал 2002 року в колонці "Залишок на кінець періоду" слід показати 10000 грн. Тобто приріст становитиме цю ж суму - 10000 грн. Отже, валові витрати за третій квартал 2002 року коригуються в бік зменшення на суму 10000 грн. Потім, при складанні такої ж відомості за четвертий квартал 2002 року, у цій же колонці слід поставити 0. Тобто валові витрати четвертого кварталу збільшуються на 10000 грн. інша річ, якщо підприємство придбаває і реалізує товари в одному звітному періоді. Тоді валові витрати, що збільшуються при придбанні товару, не коригуються, а природний убуток з них не виключається.

Податок на додану вартість. Оскільки при виявленні природного убутку загальна вартість товару не змінюється, не змінюються й валові витрати, тому й суму ПДВ на придбані товари коригувати не треба. Отже, згідно з пп. 7.4.1 Закону про ПДВ, уся сума ПДВ, сплачена постачальнику за придбані товари, відноситься до податкового кредиту.

При зберіганні та реалізації продовольчого товару в норму природного убутку не включаються:

- нормовані відходи, які утворюються під час підго товки до продажу ковбас, м'ясокопченостей і риби, яку продають після попередньої обробки;

- зачистки вершкового масла;

- крихти, які утворюються при продажу карамелі обсипної і цукру-рафінаду;

- втрати, які утворюються внаслідок псування товарів, пошкодження тари, а також різниці між фактичною масою тари і масою за трафаретом (зважування тари);

- фактичні додаткові втрати, пов'язані з реалізацією товарів методом самообслуговування, у межах встановлених норм*.

Розраховуємо природний убуток

Розрахунок природного убутку на товари, продані вроздріб, за інвентаризаційний період складається в такому порядку: (п. 9 додатка 2 до інструкції N 88): Крок 1. До суми природного убутку на фактичні залишки товарів, що числилися за даними інвентаризації на початок звітного періоду, додається сума обчисленого убутку на товари, що надійшли за документами за той період, за який проводиться інвентаризація.

Крок 2. Від одержаної суми віднімається убуток, обчислений за документами на товари, за якими не визначається природний убуток.

Крок 3. Від одержаного результату віднімається природний убуток, нарахований на фактичний залишок товарів за інвентарним описом на кінець звітного періоду. При відображенні в бухгалтерському обліку втрат (нормативних і понаднормативних) за товарами, що зберігаються та реалізуються в торгівлі, слід враховувати, що втрати треба включати до складу витрат у період виявлення. Вони обчислюються на реалізований товар. Відповідно до п. 20 П(С)БО 16, нестачі й втрати від псування цінностей, не залежно від причин псування, включаються до інших операційних витрат.

розрахунку природного убутку

до акта про результати

на 01 січня 2003 р.

Відділ "Кондитерські вироби"

природного убутку на реалізовані товари

з 1 липня 2002 р. до 1 січня 2003 р.

1. Природний убуток на залишок товарів за інвентаризаційним описом попереднього облікуна 1 липня 2002 р. 100грн

2. Нараховано природного убутку на товари, що надійшли за період з 1 липня 2002 р. до 1 січня 2003 р. 1500 грн

Всього нараховано разом із залишком 1600грн

а) нарахований природний убуток за документами на товари, що вибули (відпущені іншим магазинам) 140 грн

б) нарахований природний убуток на фактичну кількість товарів на 1 липня 2002 р. 150 грн

Всього виключається з нарахованої суми 290 грн

Сума природного убутку до списання на реалізовані товари 1310 грн

Керівник підприємства (організації)______________________________________________ Даниленко

Головний (старший) бухгалтер __________________________________________________ Петренко

* - Відповідно до роз'яснень ДПА України, наданих у Листі від 14.01.2002 N 251/6/15-1116 "Щодо відображення в бухгалтерському та податковому обл товарних запасів, викрадених у магазинах самообслуговування", това запаси, які в подальшому були викрадені у магазинах самообслуговуван слід вважати витраченими на цілі, не пов'язані з підготовкою, організаці веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг).

Тобто платник податку повинен зменшити-балансову вартість запасів початок звітного кварталу на балансову вартість товарних запасів, які б викрадені у магазинах самообслуговування. При цьому вартість таких това не включається до складу валових витрат платника податку, оскільки вартість попередньо вже була відображена в складі валових витрат підставі пп. 5.2.1 ст. 5 Закону про прибуток, при придбанні цих товарів.

** - При обчисліенні розміру природного убутку в межах встановлених для роздрібної торговельної мережі у роздрібний обіг не включаються това відпущені іншим магазинам, філіалам магазину (яткам, палаткам), які ма окремий облік матеріальних цінностей, а також продані у порядку дрібн оптового товару соціально-культурним закладам (дитячим садкам, санаторі лікарням тощо) та іншим підприємствам, організаціям і закладам; поверн постачальникам, а також здані на переробку; списані за актами внаслідок лому, кришення, псування, зниження якості, зважування і пошкодження тари.

Постановою Верховної Ради України від 12.09.91 р. N 1545-XII "Порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР" встановлено, щодо прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони суперечать Конституції і законам України. Як сказано в листі Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 07.05.2002р.N 56-31/164, нормативним документом щодо норм природного убутку та норм списання втрат товарів є Наказ Міністерства торгівлі СРСР від 23.03.84 р. N 75 "Про затвердже диференційованих розмірів списання втрат непродовольчих і продовольчих товарів у магазинах (відділах, секціях) самообслуговування". Тож мож констатувати, що всі інші документи з питання природного убутку товару також є чинними.

Крім Наказу N 88, про який уже згадувалося, це:

- Наказ Міністерства торгівлі СРСР від 29.12.89 р. N 136 "Про затвердження Норм втрат парфумерно-косметичних товарів при транспортуванні, зберіганні та реалізації".

- Наказ Міністерства торгівлі СРСР від 27.11.91 р. N 94 "Про затвердження Норм втрат (бою) виробів із пластмас (господарських, галантерейних і культтоварів) при транспортуванні, зберіганні та реалізації".

- Наказ Міністерства торгівлі СРСР від 04.01.88 N 2 "Про

затвердження норм втрат (бою) фарфоро-фаянсових, майолікових і гончарних товарів, посуду скляного сортового, господарського, кухонного з жаростійкого скла і к для термосів при транспортуванні, зберіганні і реалізації та Порядку застосування".

- Наказ Міністерства торгівлі СРСР від 21.12.90 р. N 114 "Про затвердження Норм втрат (бою) спорттоварів, автомотозапчастин і прила при транспортуванні, зберіганні і реалізації".

1. Закон про прибуток - Закон України від 22.05.97 р. N 283/97-ВР "Про оподаткування прибуткупідприємств".

2. Закон про ПДВ - Закон України від 03.04.97 р. N 168/97-ВР "Про податок на додану вартість".

3. Інструкція П-6 - Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначен і товарів народного споживання за кількістю, затверджена постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.65 р. N П-6.

4. Наказ N 88 - Наказ Міністерства торгівлі СРСР від 02.04.87 р. N 88 "Про затвердження норм природного убутку продовольчих товарів у торгівлі та інструкцій з їх застосування".

5. П(С)БО 9 - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 20.10.99 N 46.

6. П(С)БО 16 - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" затверджене наказом Мінфіну України від 31.12.99р. N 318. Порядок N 214 -

7. Порядок N 214 - Порядок складання про прибуток підприємства, затверджений наказом ДПА України від 08.07.97 р. N 214.

"Киевский бухгалтер" N 11(101), 16 квітня 2003 р.

Норми природного убутку товарів

Списати фактичну недостачу товару, виявлену при проведенні інвентаризації, можна тільки з застосуванням норм природних втрат товарів. Розмір природного убутку по роздрібній організації в цілому, по її відділу або секції визначають за час між двома суміжними інвентаризаціями або звітними періодами. Для цього роблять спеціальний розрахунок за участю матеріально відповідальних осіб, який стверджує керівник організації.

Розмір природного убутку товарів у роздрібній торгівлі визначається за формулою:

ЄУ = ЕУфон + ЕУп - ЕУвт - ЕУфок,

де ЄУ - природний спад товарів;

ЕУфон - природний спад на фактичний залишок товару на початок звітного періоду;

ЕУп - сума природна убутку на що надійшли в звітному періоді товари;

ЄУВТ - Сума природна убутку на товари, що вибули;

ЕУфОК- Природний спад на фактичний залишок товару на кінець отчетногоперіода.

Природний спад на фактичні залишки товару на початок звітного періоду наводиться за даними попередньої інвентаризації.

Перед організаціями, що займаються зберіганням продуктів і торгівлею ними, виникає проблема їх втрат, які утворюються як через природні причини, так і внаслідок безгосподарності. Розрізняють втрати нормовані і ненормовані. До нормованих втрат відноситься природне зменшення товарів.

Однак є певна невідповідність в нормативних документах щодо норм природних втрат. Наприклад, наказом МЗЕЗ Росії від 19 грудня 1997 № 631 «Про норми природного убутку» встановлені норми природного убутку для продовольчих товарів, які повинні були застосовуватися всіма організаціями торгівлі незалежно від форми власності. Потім наказом Мінекономрозвитку Росії від 17 січня 2001 № 8 дію даного наказу було зупинено, і склалася ситуація, коли норми природного убутку, якими може користуватися торгова організація, не існує, проте старі норми безпосередньо ніхто не відміняв.

Для того щоб виявити втрати, необхідно провести інвентаризацію, результати якої оформити інвентаризаційної описом товарно-матеріальних цінностей (форма № інв-3) сличительной декларації результатів інвентаризації (форма № інв-19).

Виявлені в відомостях відхилення діляться на дві групи:

1) втрати в межах норм природних втрат;

2) втрати понад норми природного убутку.

Втрати в межах норм природних втрат списуються на підставі розпорядження керівника на витрати на продаж втрати понад норми природного убутку відносяться на винних осіб.

Якщо винні особи не встановлені або у стягненні з них відмовлено судом, то збитки від нестач і псування списуються HI фінансові результати в дебет рахунку 91 «Інші доходи і витрати». Цей порядок списання в бухгалтерському обліку відноситься до всіх видів нестач і втрат, що виникли під час зберігання, і винятком випадків стихійного лиха. Наприклад, для овочевих баз і складів затверджені норми двох типів: при тривалому зберіганні картоплі, овочів і плодів (понад 20 діб) і при короткочасному зберіганні (до 20 діб). Усередині кожного типу норми диференціюються залежно від зони (холодна або тепла) і типу сховища (охолоджуваного або неохолоджуваного) Суму списання втрат продуктів у вартісному вираженні він поділяють виходячи з застосовуваного відповідно до облікової політики способу їх оцінки:

- По середньої собівартості кожної одиниці;

- По середньої собівартості;

- За собівартістю перших за часом придбання (спосіб ФІФО).

Використання способу Л ИФО можливо тепер тільки в податковому обліку.

Відповідно до п. 7 ст. 254 НК РФ до матеріальних витрат для цілей оподаткування прирівнюються втрати від недостачі або псування при зберіганні і транспортуванні товарно-матеріальних цінностей в межах норм природних втрат. До недавнього часів і втрати в межах норм природних втрат могли бути враховані для цілей оподаткування тільки в тому випадку, якщо вони затверджені в порядку, встановленому Урядом РФ. Однак «старі» норми природного убутку для цілей оподаткування прибутку застосовувати не можна.

Таким чином, при виявленні недостачі по товарах, щодо яких норми природного убутку Урядом РФ не встановлені, вся недостача вважалася наднормативної. Збиток в цьому випадку повинен був бути відшкодована за рахунок або матеріально відповідальних, або винних осіб. Якщо винних у нестачі не було, то для цілей оподаткування прибутку наднормативні втрати потрібно було враховувати у складі позареалізаційних витрат, але тільки в разі документального підтвердження органами державної влади факту відсутності винних осіб (подп. 5 і. 2 ст. 265 НК РФ).

Ситуація змінилася з прийняттям Закону № 58-ФЗ, який вніс поправки в гл. 25 НК РФ. Відповідно до ст. 7 Закону № 58-ФЗ затвердження норм природного убутку в порядку, встановленому підпунктом. 2 п. 7 ст. 254 НК РФ, застосовуються норми природного убутку, затверджені раніше відповідними федеральними органами виконавчої влади. Дія даного положення поширюється на правовідносини, що виникли з 1 січня 2002 р Отже, організації зможуть перерахувати податок на прибуток за минулі періоди, а переплату повернути з бюджету або зарахувати в рахунок майбутніх платежів. Для цього необхідно оформити та здати до податкових органів уточнені декларації з податку на прибуток. Наприклад, при тривалому зберіганні обчислення природного убутку картоплі, овочів і плодів проводиться до середнього залишку товарів за кожен місяць зберігання. Середньомісячний залишок розраховується за даними на 1-е, 11-е, 21-е числа даного місяця і 1-е число наступного місяця. При цьому беруться 1/2 залишку на 1-е число, залишок на 11-е, залишок на 21-е число даного місяця і 1/2 залишку на 1-е число наступного місяця і сума їх ділиться на 3. Природний спад обчислюється в відсотках до цього середнього залишку. Остаточний розмір природного убутку за кожним видом товарів визначається як сума щомісячних нарахувань убутку за інвентаризаційний період.

Приклад 3.17. На овочевому складі без штучного охолодження | в холодній зоні залишки картоплі, за даними бухгалтерського обліку, в липні склали: на 1 липня 2010 року - 1000 т, на 11 липня 2010 року - 1200 т, на 21 липня 2010 р - 1150 т, на 1 серпня 2010 р - 1250 т.

Протягом місяця через гнилі на підставі актів було списано 0,3 т картоплі, винних осіб немає.

За підсумками інвентаризації, проведеної на кінець місяця, залишок картоплі склав 1226 т.

Відповідно до облікової політики організація списує картопля по методу середньої собівартості. Середня собівартість картоплі в липні склала 4000 руб. за 1 т.

1. На вартість згнилі і підлягає списанню картоплі

оформляється в трьох примірниках акт за формою № ТОРГ-15 (затверджений наказом Мінстату України від 25 грудня 1998 № 132)

В акті зазначаються кількість і вартість згнилі картоплі: 0,31 х 4000 руб. = 1200 руб.

2. Визначається середньомісячний залишок картоплі в липні: (1 х 1000т + 1200т. + 1150т + 72х 1250т): 3 = 1158т.

3. Визначається природний убуток за нормою для складів зі штучним охолодженням у холодній зоні в липні: +1158 т х 2% = 23,16 т.

4. Розраховується вартість природного убутку картоплі за середніми цінами липня: 4000 руб. х 23,16т = 92 640 руб.

5. Недостача картоплі поданням інвентаризації склала 1250 т - 1226 т = 24 т, з них понад норми природного убутку: 24 т - 23,16 т = 0,84 т на суму 3360 руб. (4000 руб. Х 0,84 т).

Відображення операцій в бухгалтерському обліку:

Д 94 «Нестачі і втрати від псування цінностей» К 41 «Товари» - 1200 руб. - Списаний згнилий картопля (акт форми № ТОРГ-12);

Д 91-2 «Інші витрати» До 94 «Нестачі і втрати від псування цінностей» - 1200 руб. - Списаний згнилий картопля (акт форми № ТОРГ-12),

Д 99, субрахунок «Постійні податкові зобов'язання» До 68, субрахунок «Розрахунки з податку на прибуток» - 288 руб. - Зроблено нарахування на вартість зіпсованого товару;

Д 94 «Нестачі і втрати від псування цінностей» К 41 «Товари» -96 000 руб .;

Д 44 «Витрати на продаж» До 94 «Нестачі і втрати від псування цінностей» - 92 640 руб. - Списана сума, яку було виявлено за підсумками інвентаризації, в межах норм природних втрат (акт інвентаризації, розрахунок норм природних втрат);

Д 91-2 «Інші витрати» До 94 «Нестачі і втрати від псування цінностей» - 3360 руб. - Списана сума, яку було виявлено за підсумками інвентаризації, понад норми природного убутку (винні особи не встановлені) (акт інвентаризації, розрахунок норм природних втрат);

Д 99, субрахунок «Постійні податкові зобов'язання» До 68, субрахунок «Розрахунки з податку на прибуток» - 806,40 руб. - Зроблено нарахування на вартість наднормативного списання (бухгалтерська довідка).

Розмір природного убутку при короткочасному зберіганні плодоовочевих товарів обчислюється до залишку продукції на початок облікового періоду і прийнятим за цей період картоплі, овочів і плодів за масою нетто.

Приклад 3.18. На овочевий склад, розташований в теплій зоні, з штучним охолодженням 4 червня 2010 р надійшло 30 т картоплі) ціною 5500 руб. за 1 т. Залишки картоплі на 1 червня 2010 р становить 5 т за ціною 5700 за 1 т. За червень було продано 34,5 т картоплі. Залишок товару за даними проведеної на кінець місяця інвентаризації ._ ставив 0,2 т. Організація використовує спосіб оцінки товарів за методом ФІФО. ПДВ не розглядається.

1. Визначається норма природного убутку: (5 т + 30 т) х 1,2% = i 0,42 т.

2. Загальна сума недостачі картоплі на кінець червня: 5 т + 30 т - 34,5 т = 0,5 т - залишок картоплі, за даними бухгалтерського обліку; 0,5 т - 0,2 т = 0,3 т - недостача.

3. Вартість реалізованого картоплі 5700 руб. х 5 т + 5500 руб. х

Ротару:и даже после 45 лет Ваша кожа будет свежей и подтянутой, если...

Добавляю 1 каплю и СЕКС с мужем длится по 2-3 часа. Потенция железная!

Почему все аптеки молчат? Грибок ногтя боится как огня дешевого...

При простатите и вялой потенции никогда не трогайте свой...

Вам кричу! Если ноют колени и тазобедренный сустав cразу убирайте из рациона...