Главная » Як зробити » Ударний метод визначення міцності бетону

Ударний метод визначення міцності бетону

Для визначення міцності деревини.

Для визначення міцності бетону.

Для визначення міцності металу

Його сутність полягає в тім, що сталева кулька під дією удару залишає на поверхні метала відбиток, величина якого залежить від поверхневої твердості. Найбільше застосування має прилад Польді (рис. 2.4).

Наконечник приладу у виді кульки 2 діаметром 10мм із загартованої сталі при ударі, залишає вм'ятини одночасно на досліджуваному металі 1 і на сталевому еталонному бруску 3, твердість якого відома. Якщо діаметр кульки D, діаметр відбитку на металі dм, а діаметр відбитка на еталонному бруску dэт, то твердість досліджуваного металу по Брінеллю знаходять за формулою:

З відповідних таблиць по твердості НВ визначають міцність досліджуваної сталі. Метод дає погрішність виміру межі міцності +12 %.

Через неоднорідну структуру бетону зв'язок між його поверхневою твердістю і міцністю не такий чіткий, як у сталі. Для одержання усереднених даних збільшують число точок на поверхні і виконують статистичну обробку результатів вимірів.

При випробуванні бетону застосовують прилади для утворення лунки на поверхні і прилади для виміру величини пружного відскоку. Число ділянок для випробування приймають не менш 12. Розташування їх намічають з таким розрахунком, щоб 2/3 з них знаходилися в межах найбільш напружених ділянок елемента, а 1/3 - рівномірно на іншій поверхні. Площа кожної ділянки повинна бути не менш 100 см 2 , для того, щоб на ньому можна було зробити 5-10 вимірів.

Найбільш простим інструментом є еталонний молоток Кашкарова (рис.3, а).

Еталонний молоток складається з корпуса 1 з рукояткою 2 і масивною голівкою 3, закріпленої в корпусі на пружинах 4. У корпусі 5 міститься еталонний стержень 6 і сталева кулька 7.

Конструкція молотка дозволяє виключити вплив сили удару на результат вимірів, завдяки одночасному одержанню відбитків на бетоні і на еталонному стержні.

Марку бетону визначають у такий спосіб. На ділянці поверхні елемента наносять серію ударів, щоб одержати досить великі, зручні для виміру відбитки на бетоні і на еталонному стержні. Відстань між відбитками повинне бути не менш 30 мм. Вимірюють відбитки dб, dет. та знаходять їх співвідношення. По заздалегідь побудованої градуювальній кривій (рис. 3, б) знаходять межу міцності бетону. Похибка методу 10-15 %.

Визначення міцності деревини ударним способом показано на рис.5. На поверхню дерев'яного елемента наносяться відбитки падаючою сталевою кулькою діаметром d= 25 мм із масою g= 63,8 р. Відбитки одержують через копіювальний папір на білому папері, щільно притиснутому до поверхні елемента. По серії відбитків знаходять середню їх площу F, а потім за формулою (2.6) підраховують поверхневу твердість деревини Н.

Перед випробуванням обов'язково визначають вологість деревини. Для цього можуть використовуватися електронні вологоміри.

Принципова схема приладу при випробуванні статичним способом показана на рис.6.

Корпус приладу 1 обладнано струбциною 2, за допомогою якої він закріплюється на досліджуваному елементі. При вгвинчуванні свердла 3 на циферблаті 5 через спеціальну систему кінематичної передачі 4 фіксується робота, витрачена на просвердлювання отвору. Між роботою і міцністю деревини існує статистичний зв'язок. Цей спосіб дає інтегральну характеристику міцності, що враховує неоднорідність деревини і наявність пороків. Недоліком способу є ослаблення елементів, що особливо небажано для елементів працюючих на розтяг.

Статичний спосіб. Сталева кулька вдавлюється фіксованим зусиллям преса в поверхню досліджуваного елемента. Для визначення поверхневої твердості по Брінеллю застосовують різні переносні прилади, наприклад, ТШП -1

Цей спосіб більш точний, чим ударний (погрішність + 7 %), але менш продуктивний.

Визначення міцності бетону склерометричним ( ударним )

Методом за допомогою стандартного молотка конструкції

Мета роботи : визначення показника твердості ( міцності ) бетону шляхом

вимірювання розмірів відбитка на поверхні бетону після

Обладнання : еталонний молоток конструкції К.П.Кашкарова, звичайний моло-

ток,кутова лінійка або штангенциркуль, зразки бетону.

1. Для випробування у виробі або конструкції вибирають 12 - 20 характер-

них ділянок, на які будуть наноситися удари.

Краї ділянок повинні бути віддалені від країв конструкції не менше як

на 5 см. Ділянки слід вибирати як у найбільш так і у найменш пошко-

джених місцях. Площа кожної ділянки повинна бути не менше 30 –50 см 2 ,

щоб на ній розмістилися 5 - 10 ямок від ударів.

2. Перед випробуванням ділянки зачищають шліфувальними камінцями або наждачним папером.

Не рекомендується проводити випробування зразу після розпалубки конструкції, а потрібно витримати бетон у повітряно сухому стані не менше 48 годин.

Не можна робити випробування конструкції під час дощу. В усіх випадках вологість бетону при випробуванні повинна бути ближче до вологості, при якій проводилися випробування для побудови тарувальнтх кривих.

3. Наносять декілька ударів так, щоб віддаль між центрами ударів була не менше 30 мм. Після кожного удару еталонний стержень переміщують у прорізі молотка. Кулька при цьому утворює відбитки ( ямки ) на еталонному стальному стержні та на поверхні бетону.

4. Вимірюють розміри відбитка ( ямки ) з допомогою кутової лінійки, штан-

генциркуля або вимірювальної лупи з похибко не більне 0.1 мм.

Діаметр відбитка має бути у межах :

- на бетоні 0.3 - 0.7 діаметра кульки;

- на сталевому еталонному стержні не менше 2.5 мм.

Дані вимірювання заносять у таблицю:

5. Визначають міцність бетону по тарувальній залежності « відношення dб / dе

міцність бетону на стиск» для кожного удару.

6. визначають середню міцність бетону на стиск.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ , МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНОГО ТРАНСПОРТНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

Методичні вказівки до

Приготування зразків з грунтів, які укріплені одним

З мінеральних в'яжучих згідно стандарту.

Розглянуто на засіднні циклової

комісії будівництва доріг та ор-

Протокол №___ від_____ 2012 р.

Голова ЦК ______ В.В.Кіселюк

Для укріплення грунтів широко використовують цементи, вапно, активні тонкодисперсні золи виносу, мелені гранульовані шлаки.

Грунт, який укріплений цементом, називають цементогрунтом. Цемент в цементогрунті є головним компонентом, який забезпечує зміну природних властивостей грунту, який укріпляють. Тільки цемент має ті потенціальні властивості, які забезпечують зміну початкових властивостей грунту з наданням йому високої міцності, монолітності, морозостійкості і інших властивостей.

Особливо великий ефект дає укріплення грунту портландцементом. Основну частину портландцементу складають силікати кальцію ( 3 СаО·SіО2 і 2СаО·SіО2 до 75 % ), які при взаємодії з водою утворюють пові сполуки, Ці сполуки володіють великою цементуючою здатністю, які скріплюють в монолітну, міцну і водостійку масу піщані і пилуваті частинки. В результаті складних хімічних і фізико-хімічних процесів найбільш дрібні глинисті частинки грунту втрачають свої негативні властивості: здатність до набухання і розмокання у воді, пластичність і липкість.

При укріплені цементом підзолистих грунтів процеси твердіння сповільнюються під дією кислого середовища, тому міцність цементогрунту буде незначною.

При укріплені карбонатних грунтів цементом процес твердіння буде проходити більш інтенсивно за рахунок наявності в розчині іонів кальцію і лужного середовища. Міцність буде більш високою. Наявність в грунтах легкорозчинних солей ( NаSО4 або МgSО4 в кількості більше 3% ) шкідливо впливає на міцність цементогрунту.

Для зміни кислотності грунту вносять вапно або їдкий натрій. Шкідливу дію сірчанокислих солей послаблюють добавкою вапна.

Проектування складу суміші грунту з мінеральними в’яжучими полягає у виборі раціонального співвідношення між складовими матеріалами, при якому суміші по фізико-механічним показниках відповідають вимогам нормативних документів.

Для підбору складу сумішів відібрані грунти випробовують в лабораторіях і визначають такі показники:

- зерновий склад уламкових, піщаних і глинистих грунтів;

- границю пластичності і число пластичності глинистих грунтів;

- максимальну щільність грунту.

Фізичні і механічні властивості цементу, вапна приймають згідно паспорту.

Після збору даних приступають до лабораторного підбору складу суміші, який включає:

- покращення зернового складу грунту;

- визначення оптимального вмісту в’яжучого в суміші;

- визначення величини добавок вапна або інших речовин у випадку необхідності їх введення разом з цементом;

- визначення оптимальної вологості;

- визначення максимальної щільності цементогрунтової суміші підібраного складу;

- виготовлення стандартних зразків;

- випробування і порівняння з нормативними даними.

Приготування зразків з грунтів, які укріплені

Мінеральними в’яжучими згідно стандарту

Мета роботи : підібрати оптимальне співвідношення грунту з портландце-

ментом для забезпечення міцності та водостійкості цементо-

Обладнання: сито з отворами 5 мм, форма для зразків-балочок, форма для

зразків-циліндрів, прес, сушильна шафа, лабораторна лопастна

1. Визначають вологість грунту шляхом висушування наважок в термостаті до постійної маси при температурі 105°С.

2. Грунт в кількості 2 – 3 кг висушують в сушильній шафі до повітряно – сухого стану.

3. Просіюємо піщані та глинисті грунти через сито з отворами 5 мм. Глинисті грунти попередньо роздрібнюють.

4. При необхідності проводять покращення зернового складу грунту вносячи відповідні добавки ( пісок, гравій, щебінь, золу виносу і інші ).

5. Змішують грунт з добавками без зволоження.

6. В отриману суміш добавляють мінеральні в’яжучі ( портландцемент, ) і перемішують в лабораторній лопастній мішалці на протязі 4 – 6 хвилин. Орієнтовну кількість в’яжучого визначають згідно таблиці № 1. Під час перемішування добавляють необхідну кількість води для отримання оптимальної вологості суміші, враховуючи вологість грунту.

Оптимальне дозування основних в’яжучих визначають шляхом підбору,

для цього готують три – чотири пробні заміси, які відрізняються один

від одного вмістом в'яжучого на 1 – 3 %.

7. Внутрішню поверхню форми для виготовлення зразків змащують машинним маслом. У форму вставляють нижній вкладиш так, щоб він виступав на 1.5 – 2.0 см для забезпечення двосторонього ущільнення суміші.

8. Із отриманої суміші ( масою 2 – 3 кг ) необхідно виготовити 6 зразків-балочок або 6 зразків-циліндрів діаметром 50.1 мм. Для виготовлення зразків-циліндрів суміш насипають у форму діаметром 50.1 мм, штикують ножем, а потім вставляють верхній вкладиш.

9. Для виготовлення зразків-балочок використовують стальні форми розміром 40×40×160 мм з двосторонніми вкладишами.

10. Форму із сумішю кладуть на нижню плиту преса і ущільнюють з таким розрахунком, щоб щільність зразка була оптимальною. Орієнтовне навантаження становить 10 – 15 МПа. Час витримки форми під навантаженням 3 хвилини.

11. Після ущільнення зразки-циліндри або зразки-балочки виймають і витримують в вологих умовах 28 діб.

12. Після витримки зразки піддають випробуванню.

Питання для самоперевірки:

1. Цементогрунт. Визначення. класи міцності.

2. Грунти, які придатні для укріплення портландцементом.

3. Які грунти не рекомендується укріплювати портландцементом.

4. Область застосування укріплених грунтів для будівництва і ремонту дорожніх одягів.

Кількість основного в'яжучого матеріалу орієнтовно приймають:

Визначення границі міцності бетону неруйнівними методами

Визначення міцності бетону еталонним молотком К.П.Кашкарова.

Засоби випробування: еталонний молоток К.П.Кашкарова (рис. 5.3.), еталонні стержні довжиною 100-150 мм з круглої пруткової сталі ВСт3сп2 чи ВСт3пс2 діаметром 12 мм з тимчасовим опором розриву 420-460 МПа, вимірювальний інструмент (кутовий масштаб, вимірювальна лупа, штангенциркуль).

Суть методу полягає в визначенні співвідношення діаметрів відбитків, одночасно отриманих в процесі випробовування на бетоні та сталевому еталонному стержні. Метод використовується для визначення міцності бетону в діапазоні 0,5-50 МПа.

Дослідження бетону проводять на ділянці конструкції, границі якої повинні знаходитись на відстані не менше 50 мм від краю конструкції. Вологість бетону на випробувальній ділянці не повинна відрізнятись від вологості бетону зразків, які випробували при побудові поділкової залежності, більше ніж на 30%.

Удар по бетону при випробуванні наносять перпендикулярно до поверхні, що випробовується. При цьому удар можна наносити самим еталонним молотком або звичайним молотком по головці еталонного молотка. Удар слід наносити зусиллям, яке забезпечує отримання відбитку на бетоні розміром 0,3-0,7 діаметру кульки, який рівний 15,88 мм, і найбільшого розміру відбитку на еталоні не менше 2,5 мм. Відстань між відбитками повинна бути не менше 30 мм на бетоні і 10 мм на еталонному стержні. Розміри відбитків вимірюють з похибкою не більше 0,1 мм. На ділянці конструкції чи зразку проводять не менше 5 випробувань.

Для полегшення вимірювань відбитків удар по бетону рекомендується наносити через лист копіювального та білого паперу.

Величину непрямої характеристики міцності бетону для ділянки конструкції обчислюють за формулою:

,

де – сума діаметрів відбитків на бетоні, мм; – сума діаметрів відбитків на еталоні, мм.

Міцність бетону на стиск на ділянці конструкції визначається по величині непрямої характеристики , використовуючи залежність “відношення величини відбитків на бетоні та еталоні – міцність”(рис. 9.2).

Рис 9.1 Молоток Кашкарова

Рис 9.2 Уніфікована робоча залежність для молотка Кашкарова

Визначення міцності бетону за допомогою ИПС-МГ4

Прилади ИПС-МГ4.01, ИПС-МГ4.02 і ИПС-МГ4.03 призначені для оперативного неруйнівного контролю міцності та однорідності бетону і розчину методом ударного імпульсу по ГОСТ 22690. Сфера застосування приладу - визначення міцності бетону, розчину на підприємствах будівельної індустрії та об'єктах будівництва, а також при обстеженні будівель і споруд, що експлуатуються. Прилади можуть застосовуватися для контролю міцності цегли і будівельної кераміки.

Рис. 9.3 Прилад ИПС-МГ4

Таблиця 9.6Класи міцності важкого бетону на стиск ДСТУ Б В.2.7-176:2008

Ротару:и даже после 45 лет Ваша кожа будет свежей и подтянутой, если...

Добавляю 1 каплю и СЕКС с мужем длится по 2-3 часа. Потенция железная!

Почему все аптеки молчат? Грибок ногтя боится как огня дешевого...

При простатите и вялой потенции никогда не трогайте свой...

Вам кричу! Если ноют колени и тазобедренный сустав cразу убирайте из рациона...