Главная » Як зробити » Умовне зображення бетону на кресленнях

Умовне зображення бетону на кресленнях

Методичка ЖБК_укр

Як ми вже відзначали вище, схеми армування зображують, припускаючи, що бетон прозорий, тому контури бетону креслять тонкою лінією (Рис. 9). Креслення схем армування виконують по ДСТУ Б А.2.4-7-99 (ГОСТ 21.501-93).

Для зображення арматури на кресленнях залізобетонних конструкцій установлюють умовне графічне зображення. У таблиці 1 наведені умовні зображення арматури, які обов'язкові для застосування у кресленнях будівельних конструкцій і виробів, і повинні відповіда-

ти вимогам ДСТУ Б А.2.4-7-95 (ГОСТ 21.501-93).

Розміри умовних зображень не встановлюють. Коли на кресленні використовують умовні зображення, не передбачені ГОСТ, то їх супроводжують поясненнями.

Таблиця 1 Умовні зображення арматурних виробів по ДСТУ Б А. 2.4-7-95 (ГОСТ 21.501-93)

13 Арматурні вироби.

13.1 Звичайна арматура 13.1.1 Арматурний стержень: а) вид збоку

13.1.2 Арматурний стержень із анкеровкою:

б) з відгинами під прямим кутом

13.1.3 Анкерне кільце або пластина

13.1.4 Арматурний стержень із відгином під прямим кутом, що іде в напрямку від читача

Те ж, у документації, призначеній для мікрофільмування, і там, де стержні розташовані один до другого дуже близько

13.1.5 Арматурний стержень із відгином під прямим кутом, що іде в напрямку до читача

13.2.1 Попередньо напружені стержень або трос:

13.2.2 Поперечний переріз арматури з наступним натягом розташованої у трубі або каналі

13.2.3 Анкеровка кінців, що напружуються

13.2.4 Забита анкеровка вид з

13.2.5 Знімне з'єднання

13.2.6 Фіксоване з'єднання Примітка: допускається попередньо напружену арматуру показувати суцільною дуже товстою лінією

13.3 Арматурні з'єднання 13.3.1 Один плоский каркас або сітка:

б) спрощено (поперечні стержні наносять по кінцях каркаса або у місцях зміни кроку стержнів)

13.3.2 Кілька однакових плоских каркасів або сіток Примітка: Арматурні вироби

зображуються дуже товстою суцільною лінією.

Найчастіше конструкції виробу армуються плоскими каркасами та сітками. Розглянемо типи, що допускаються стандартом, зображення каркасів і сіток на схемах армування.

Так як, при виконанні студентами навчального завдання по темі «Робочі креслення залізобетонних конструкцій» у складальних кресленнях виробів і арматурних виробів застосовуються в основному плоскі каркаси та плоскі сітки, то ми змушені акцентувати увагу на можливі варіанти їхнього відображення на робочих кресленнях.

а) Повне дійсне зображення каркаса (Рис. 11).

б) Спрощене зображення того ж каркаса. При зображенні каркаса однакові стержні, розташовані на рівних відстанях, наносять тільки по кінцях каркаса, а також у місцях зміни кроку стержнів. При цьому під полицею лінії - виноски з позначенням позиції стержня вказують їхній крок, відповідно до рис. 12.

Таке зображення каркаса застосовується при виконанні креслень арматурних виробів

в) Умовне зображення плоского каркаса: каркас зображується контуром відповідно до рис. 13.

Таке зображення каркаса застосовується при виконанні схеми армування складального креслення виробу (Рис. 19)

а) Дійсне зображення сітки (Рис. 14). Дане зображення сітки було використано на кресленні плити (Рис. 5).

б) Спрощене зображення сітки. При зображенні сітки однакові стержні, розташовані на рівних відстанях, наносять тільки по кінцях сітки, а також у місцях зміни кроку стержнів. При цьому під полицею лінії - виноски з позначення позиції стержня вказують їхній крок, відповідно до рис. 15.

Спрощене зображення сітки звичайно застосовується при виконанні креслень арматурних виробів.

в) Умовне зображення сітки. Сітка зображується контуром відповідно до рис. 16.

Умовне зображення сітки застосовується при створенні складальних креслень виробів (Рис. 7) або при армуванні монолітних конструкцій.

Розміри гнутих стержнів указують по зовнішнім, а хомутів по внутрішнім гранях, відповідно до рис. 17.

Допускаються креслення на прості деталі, що безпосередньо входять до складу монолітної залізобетонної конструкції, не виконувати, а всі необхідні дані для їхнього виготовлення приводити у специфікації та, при необхідності, поміщати зображення цих деталей на кресленні монолітної конструкції. При великій кількості деталей дані, необхідні для їхнього виготовлення, приводять у відомості за формою 6 додаток М ДСТУ Б А.2.4-7-95 (ГОСТ 21.501-93). Приклад заповнення та розміри відомості дані на Рис. 18.

Робоча документація на будівельні вироби

До складу робочої документації на будівельні вироби по ДСТУ Б А.2.4-7-95 (ГОСТ 21.501-93) у загальному випадку включають:

2. складальне креслення

3. креслення деталей

4. технічні умови (при необхідності)

Робочі креслення будівельних залізобетонних виробів виконують відповідно до вимог ГОСТ 2.109-73, ГОСТ 2.113-75 (ЕСКД) і з урахуванням додаткових вимог ДСТУ Б А.2.4-7-99 (ГОСТ 21.501-93).

При складанні креслень у складальному кресленні залізобетонних виробів включають види, розрізи, перерізи, а також схеми армування. На рис. 19 представлений приклад виконання креслення індивідуального виробу перемички ПР1.

По кресленнях залізобетонних виробів складається відомість витрати стали за формою 5 ДСТУ Б А.2.4-7-95 (ГОСТ 21.501-93). Приклад заповнення відомості витрати сталі дано на складальному кресленні виробу ПР1 (Рис. 19).

У даному завданні дисципліни ” Інженерна графіка “ за рішенням кафедри при виконанні складальних креслень виробів відомість витрати стали студенти не складають.

Специфікація на виріб (Рис. 20) виконують за ГОСТ 2.108 і ГОСТ 2.113 з обліком наступних додаткових вимог:

а) графи «Формат» і «Зона» виключають. Розмір графи «Поз» приймають рівної 10 мм, графи «Найменування» - 73 мм. Така змінена специфікація за ГОСТ 2.108 зображена на Рис. 20.

б) допускається специфікації сполучати зі складальним кресленням незалежно від формату аркуша. Таке сполучення виконане на складальному кресленні виробу ПР1, зображеного на Рис. 19.

в) запис складальних одиниць і матеріалів у відповідних підрозділах специфікації на виріб роблять відповідно до п. 5.4.4 ДСТУ Б А.2.4-7-95 (ГОСТ 21.501-93).

Кожний розділ специфікації конструкції або виробу складається з підрозділів, які розташовують у такій послідовності:

а) Складальні одиниці б) Деталі в) Стандартні вироби

г) Матеріали У підрозділ «Матеріали» записують матеріали, що безпосередньо входять у специфі-

ціруючу конструкцію (наприклад, бетон).

Приклад заповнення специфікації, сполученої зі складальним кресленням, подано на робочому кресленні виробу, яке зображено на Рис. 19.

Позначення виробів і їхніх специфікацій

Позначення виробу одночасно є позначенням його специфікації. У позначення виробу і його специфікації включають позначення відповідного основного комплекту робочих креслень із додаванням до його марки через крапку індексу «И» і через тире - марки виробу або його порядкового позиційного номера. При виконанні навчальних креслень позначення виробу буде наступним:

МІГ: абревіатура назви кафедри 21: номер варіанту

КЖ: назва основного комплекту креслень (Конструкції залізобетонні) И: індекс виробу Б1: марка виробу

У позначенні складального креслення виробу включають позначення виробу та код документа, тому позначення складального креслення буде наступним:

Нанесення та заповнення основного напису

На складальних кресленнях виробів основний напис виконується за формою 4 ДСТУ Б А.2.4-4-99 (ГОСТ 21.101-97). Такий основний напис зображений на Рис. 21.

Приклад заповнення основного напису на навчальному складальному кресленні залізобетонного виробу поданий на Рис. 19.

Робочі креслення арматурних, закладних і сполучних виробів

Креслення арматурних, закладних і сполучних виробів повинні містити всі необхідні дані для їхнього виготовлення. На кожний арматурний або закладний виріб виконується окреме робоче креслення. На рис. 22 наведене робоче креслення звареного каркаса КР1.

На виробі (арматурному, закладному, сполучному та інші), що складається тільки з деталей становлять специфікацію за формою 7, при груповому способі виконання креслень таких виробів - за формою 8 (додаток Ж) ДСТУ БА.2.4-4-99 (ГОСТ 21.101-97).

На рис. 23 дані розміри специфікації форми 7, а на рис. 22 подано приклад її запов-

Загальні правила оформлення креслень залізобетонних конструкцій

Масштаби для креслень залізобетонних конструкцій вибирають із таким розрахунком, щоб були забезпечені компактність зображень і зручне користування кресленням. Крім того, прийнятий масштаб повинен бути таким, щоб із креслення можна було одержати чітку копію. Масштаби, що рекомендуються, наведені в таблиці 2.

Масштаби зображень на кресленнях залізобетонних конструкцій

Зображення і умовне позначення зварних швів на кресленнях металевих конструкцій

Зазвичай будівельні конструкції виготовляються на заводах. При великих габаритах з метою зручності транспортування і монтажу вони виготовляються окремими частинами - монтажними одиницями.

Окремі частини доставляються на будівництво, де їх з'єднують між собою в єдине ціле.

У металевих конструкціях окремі деталі і монтажні одиниці з'єднують між собою за допомогою зварювання, заклепок або болтів.

Зварні з'єднання є найбільш поширеним видом нероз'ємних з'єднань.

Умовні графічні зображення зварних швів виконуються згідно ГОСТ 2.312-72.

Зварювання - це процес створення нероз'ємного з'єднання деталей шляхом місцевого нагрівання їх до розплавленого стану із застосуванням або без застосування механічного зусилля. Зварюванням з'єднуються всі марки сталей, чавуну, міді, латуні, бронзи, алюмінієвих сплавів і термопластичні пластмаси (вініпласт, капрон, поліетилен, полістирол, плексиглас і ін.). З'єднання деталей зварюванням займає одне з провідних місць у сучасній технології. Зварювання економічніша, ніж клепка.

Залежно від характеру застосовуваних джерел тепла і способу з'єднання деталей зварювання підрозділяють на кілька видів (табл. 14). Джерелом тепла може бути електродуги, газовий пальник, струм високої частоти, вибух, тертя деталей між собою, промінь світла т.д.

Табл. 14 - Види зварювання.

При газовому зварюванні використовують теплоту полум'я, отриману від згоряння газу (ацетилену, водню та ін.) В струмені кисню. У процесі зварювання додають присадний матеріал у вигляді металевого прута, який під дією температури плавиться і заповнює зазор в стику деталей, що з'єднуються. Наплавлений метал твердне і утворює шов зварного з'єднання.

При електричне зварювання для місцевого розплавлення зварювальних деталей використовують теплову енергію електричної дуги.

Ця дуга виникає між зварюються деталями і сталевим або вугільним електродом. Сталеві електроди під час зварювання плавляться і утворюють шов зварного з'єднання, вугільні - служать тільки в якості електрода.

При контактному зварюванні використовують теплоту перетвореного електричного струму. Розігріті місця зварювальних деталей стискають між собою механічної зовнішньою силою.

Зварений шов - частина зварного з'єднання, що утворилася в результаті процесу зварювання.

Основними видами зварних з'єднань є стикові, кутові, таврові і внахлестку:

- Стикові (С) - деталі з'єднуються встик по торцевих поверхонь (рис. 66 а);

- Кутові (У) - деталі розташовуються під кутом і з'єднуються по крайках зовні кута (рис. 66 б);

- Таврове (Т) - деталі утворюють форму літери Т (ріс.66 г);

- Внахлестку (Н) - деталі частково перекривають один одного (рис. 66 г).

Малюнок 66 - Основні типи зварних з'єднань:

а) стикове; б) кутова; в) Таврове; г) внахлестку

Шви цих сполук позначають буквою з індексом, відповідним певного характеру виконання шва. Виконуються шви зварних з'єднань без скосу кромок, зі скосом однієї кромки, зі скосом двох кромок і в стикових з'єднаннях з відбортовкою двох кромок.

За характером виконання шви можуть бути точковими, переривчастими, безперервними, тобто суцільними. Переривчастий шов виконується або ланцюговим, або в шаховому порядку.

Для кожного способу зварювання розроблені стандарти, в яких вказані конструктивні елементи швів, їх умовні зображення та позначення.

Видимі шви зварних з'єднань зображуються суцільною основною лінією (рис. 67 а); а невидимі - штриховий (рис. 67 б). При цьому за лицьову сторону одностороннього шва зварного з'єднання стають на бік, з якої виробляють зварювання. За лицьову сторону двостороннього шва зварного з'єднання з несиметрично підготовленими крайками приймають ту, з якої виробляють зварювання основного шва; а за лицьову сторону двостороннього шва з симетрично підготовленими крайками може бути прийнята будь-яка сторона.

Малюнок 67 - Умовні зображення швів:

а) видимих; б) невидимого

Видимі поодинокі зварні точки незалежно від способу зварювання умовно зображують пересічними тонкими суцільними лініями довжиною 5 . 10мм (рис. 67). Невидимі поодинокі точки не зображують на кресленнях.

Умовне позначення шва наносять:

- На полиці лінії-виноски, проведеної від зображення шва з лицьового боку (рис 67 а);

- Під полицею лінії-виноски, проведеної від зображення шва зі зворотного боку (рис. 67 б). При цьому переважно лінію-виноску проводити від зображення видимого шва.

Лінія-виноска, проведена від зображення шва або одиночної зварної точки, завжди закінчується односторонньої стрілкою (рис. 69).

Умовне позначення стандартних зварних з'єднань по ГОСТ 2.312-72 наноситься за схемою, відповідно до малюнком 68.

Малюнок 68 - Схема умовного позначення стандартних зварних швів.

1. Допоміжні знаки шва по замкнутій лінії і монтажного шва (див. Табл. 16).

2. Позначення стандарту на типи і конструктивні елементи швів зварних з'єднань (наприклад, ГОСТ 5264-80; див. Табл. 14).

3. буквено-цифрове позначення шва по стандарту на типи і конструктивні елементи швів зварних з'єднань (наприклад С2, див. Табл. 15).

Таблиця 15 - буквено-цифрове позначення шва по стандарту на типи і конструктивні елементи швів зварних з'єднань

Примітка. У лівому верхньому кутку дано буквено-цифрове позначення шва, а в правому - межа товщини деталей, що зварюються, мм.

4. Умовне позначення способу зварювання за стандартом на типи і конструктивні елементи швів зварних з'єднань (наприклад, А, але можна і не вказувати).

5. Знак a (рівнобедрений прямокутний трикутник) і розмір катета (товщини) шва, згідно стандарту на типи і конструктивні елементи швів зварних з'єднань (наприклад, i5, табл. 15). Товщина шва повинна знаходитися в межах від 4 мм до 1,2 товщини шва з'єднуються або дорівнює (товщині полки куточка). Знак виконується суцільними тонкими лініями. Висота знака повинна бути однаковою з висотою цифр, що входять в позначення шва.

6. Для переривчастого шва - розмір довжини проварюють ділянки, знак / або Z і розмір кроку (наприклад, 5/40; 6 Z 70).

Для одиночної зварної точки - розмір розрахункового діаметра точки (наприклад, 6).

Для шва контактного точкового електрозварювання або електрозаклепочного - розмір розрахункового діаметра точки або електрозаклепкі; знак / або Z і розмір кроку (наприклад, 5/60, 4 Z 80).

Для шва контактної роликового електрозварювання - розмір розрахункової ширини шва (наприклад, Кр-5).

Для переривчастого шва контактної роликового електрозварювання - розмір розрахункової ширини шва, знак множення « '», розмір довжини проварюють ділянки, знак / і розмір кроку (наприклад, 5' 10/60).

7. Допоміжні знаки (див. Табл. 16).

8. Шорсткість механічної обробки поверхні шва.

Таблиця 16 - Допоміжні знаки для позначення зварювання швів.

Умовні позначення способів зварювання.

Автоматична (А) під флюсом без застосування підкладок, подушок і підварювального шва: аф - на флюсовій подушці; ам - на меднофлюсовой подушці; Ас - на сталевий підкладці; АПШ - З попереднім накладенням підварювального шва; АПК- з попередньої підваркою кореня шва; Ар- з ручною підваркою з одного боку; Ан-з- в захисних газах неплавким електродом, однофазна; Ан-ЗТФ - то ж, трифазна; А-З - Плавиться в захисних газах; Ан-З / А-З - Перший прохід не плавиться в захисних газах, наступні - плавиться в захисних газах.

Напівавтоматична (П)під флюсом без застосування підкладок, подушок і підварювального шва: Пс - На сталевий підкладці; пр - З ручною підваркою; П-З - В захисних газах електродом, що плавиться; пф - Під флюсом; ППШ - З предварітеьним накладенням підварювального шва; ппк -з попередньої підваркою кореня шва.

Ручна (Р) електродугова: Рн-З - Не плавиться, у захисних газах; Рн-З / П-З - Перший прохід не плавиться, у захисних газах; наступна - напівавтоматична; плавиться в захисних газах.

При наявності на кресленні кількох однакових швів умовні позначення наносять в одного зображення, а від інших проводять лінії-виноски з полками (рис. 69).

Однаковим швах надають один номер, який наносять на лінії-виносці з полицею, на якій знаходиться позначення шва, і вказують число швів.

У решти швів наносять тільки номер шва відповідно над полицею або під полицею лінії-виноски (рис. 69 б). в залежності від видимості зварного шва.

Якщо все шви на кресленні однакові і зображені з одного боку (лицьовому або зворотному), порядковий номер їм не присвоюється, а шви без позначення відзначають лініями-виносками без полиць (рис. 69).

На кресленні симетричного вироби допускається відзначати шви тільки на одній частині зображення.

Малюнок 69 - Умовні позначення при наявності на кресленні однакових швів:

а) у одного зображення; б) в інших зображень; в) спрощене або всі шви на кресленні однакові.

Зображення та позначення різьби на кресленнях

Різьбою називається поверхня, яка утворюється при гвинтовому переміщенні довільного плоского контуру по циліндричній, конічній або іншій поверхні обертання.

На кресленнях всі різьби зображують умовно, відповідно до вимог ГОСТ 2.311-68:

· на стержні (зовнішня різьба): зовнішній діаметр – основною лінією, внутрішній – суцільною тонкою на відстані не менше 0,8мм і не більше розміру кроку від основної товстої лінії, на вигляді з торця стержня внутрішній діаметр різьби показують радіусною дугою, розімкненою в довільному місці поза осьовими лініями, при цьому довжина дуг становить ¾ кола;

· в отворі (внутрішня різьба): внутрішній діаметр – суцільною товстою лінією, зовнішній – суцільною тонкою лінією, на вигляді з торця отвору зовнішній діаметр різьби зображують радіусною дугою рівною ¾ кола, відстань між лініями та сама, що й для різьби на стержні.

Межі різьби по довжині стержня або отвору позначаються суцільною товстою лінією.

Для всіх різьб (крім трубної і конічної дюймової) умовні позначення проставляють над розмірною лінією зовнішнього діаметра різьби. Трубні різьби, циліндричну і конічну, позначають за допомогою ліній виносок із стрілками і поличками, над якими записують умовне позначення різьби. Для конічної дюймової різьби над поличкою злчвах009аписують умовне позначення і стандарти на її основні параметри.

Циліндрична різьба –це різьба на циліндричній поверхні, а конічна–на конічній поверхні. Для виконання різьбових з’єднань необхідно мати дві деталі, на одній з яких різьба знаходиться на зовнішній поверхні (зовнішня різьба), а на другій – на внутрішній (внутрішня різьба). Різьба, утворена за годинниковою стрілкою і переміщується вздовж осі обертання від спостерігача, називається правою. Плоский контур, який обертається проти годинникової стрілки і переміщується вздовж осі від спостерігача утворює ліву різьбу.

Різьба може бути утворена гвинтовим переміщення одного або кількох ідентичних плоских контурів які розташовані щільно один біля одного уздовж осі обертання. У першому випадку – це одназахідна різьба, у другому – багатозахідна.

Залежно від форми плоского контуру, тобто від профілю гвинтового випуску, різьбу поділяють на трикутні, трапецієвидні, круглі, прямокутні і ін.

За призначенням різьби бувають кріпильні, ходові (перетворення обертання руху однієї деталі на прямолінійній другої) і спеціальні.

Основні параметри різьби розглянемо на прикладі трикутної різьби, зображеної на рис. 2.4.1.

Параметри трикутної різьби: d, d1 – відповідно зовнішній та внутрішній діаметри зовнішньої і внутрішньої різьб, d2 – середній діаметр різьби, a – кут профілю різьби, Р – крок різьби, Н – робоча висота профілю. Кроком різьби Р називається відстань між двома сусідніми однойменними точками профілів. Хід різьби t – це відстань, на яку переміститься вздовж осі різьби один оберт різьбової поверхні.

За ступенем нормалізації параметрів різьби поділяють на: стандартні (метрична, трубна (циліндрична і конічна), дюймова конічна, трапецієвидна та упорна), спеціальні і нестандартні. Найбільш поширені стандартні різьби.

Для всіх стандартних і деяких спеціальних різьб передбачені умовні позначення, до складу яких входять буква, що позначає різьбу і номінальний діаметр різьби, позначення поля допуску або класу точності різьби. Для однозахідної різьби позначається додатково крок, а для багатозахідної – хід і крок літерою Р в дужках, наприклад, 3 (Р 1,5). Умовне позначення лівої різьби – дві літери, LH .

Метрична різьба є основним видом кріпильної різьби. Розміри метричної різьби регламентує ГОСТ 24705- 81, їх профіль (рис. 2.4.2) – ГОСТ 9150-81, кроки – ГОСТ 8724-81, допуски на розміри різьби – ГОСТ 16093-81. В умовне зображення метричної різьби входить літера М.

Рисунок 2.4.2. Профіль метричної різьби.

Рисунок 2.4.3. Умовне зображення метричної різьби: а) на зовні; б) в отворі.

Приклади умовного позначення метричної різьби з номінальним діаметром 24мм.

1. M24 – 6g – зовнішня, права, з крупним кроком і полем допуску 6g;

2. M24x2-6H – внутрішня, права, з дрібним кроком і полем допуску 6H;

3. M24x3 (P1.5) LH- 6H – внутрішня, двозахідна, з дрібним кроком 1,5мм і ходом 3 мм, ліва, з полем допуску 6H;

Дата добавления: 2016-09-06 ; просмотров: 3138 ; ЗАКАЗАТЬ НАПИСАНИЕ РАБОТЫ

Ротару:и даже после 45 лет Ваша кожа будет свежей и подтянутой, если...

Добавляю 1 каплю и СЕКС с мужем длится по 2-3 часа. Потенция железная!

Почему все аптеки молчат? Грибок ногтя боится как огня дешевого...

При простатите и вялой потенции никогда не трогайте свой...

Вам кричу! Если ноют колени и тазобедренный сустав cразу убирайте из рациона...